• Вт. Жов 26th, 2021

Незалежна Служба Новин

Оперативно про головне

Чому голову митниці хочуть призначити за два тижні до виборів

Чер 30, 2019

Питання, винесене у заголовок, майже риторичне, а відповідь – очевидна: якщо щось робиться поспіхом, значить, у цьому зацікавлені найвищі (наразі) посадові особи виконавчої влади, яких невдовзі відправлять на відпочинок. Бо контроль над митницею – одного з двох головних джерел наповнення держбюджету, з одного боку, а з іншого – традиційної для України «чорної діри», в якій щороку через корупцію та контрабанду безслідно зникають, навіть за найскромнішими підрахунками, не менше $5 млрд, – куш, задля якого не соромно й відверто «пофолити»…

Чим мене найбільше вражають як сучасні вітчизняні ЗМІ, так і суспільна думка, яку вони й формують, – це «беззубість» та дівоча пам’ять. Найсвіжіший приклад – т.зв. «перемога» наразі чинного першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова у конкурсі на посаду очільника Державної митної служби. Про яку, певна річ, написали усі, хто вважає себе ЗМІ. При цім практично ніхто бодай у бек-граунді не зауважив, що ота «перемога» була на всі «100-500 відсотків» прогнозованою, оскільки Нефьодова, як і нового голову Податкової, ще 70 днів тому назвав переможцями та привітав нині вже екс-президент П. Порошенко!

Після такого «ходу конем» результати конкурсу були визначені наперед, а сам конкурс перетворився на технічну формальність. Яку реалізували наступного ж дня після розблокування судом самого конкурсу…     

Відтак щира радість Гройсмана, головного зацікавленого у цьому, настільки переповнила вінця, що він не стримався, аби одним із перших привітати «переможця» не лише особисто, але й публічно у Twitter: “… Нам вдалось нарешті розблокувати перетворення митниці в прозору і сервісну службу, якому довго протидіяли. Сподіваюсь, тепер це перетворення буде втілено без затримок”. Утім, і наразі-прем’єрові В. Гройсманові, і М.Нефьодову доведеться ще почекати.

Згідно закону про державну службу, учасник конкурсу, який не пройшов конкурсний відбір, має право оскаржити рішення конкурсної комісії. Скарга на рішення конкурсної комісії подається протягом 10 днів з дня отримання письмового повідомлення про результати конкурсу. А це означає, що призначити Нефьодова керівником ДМСУ Гройсман може не раніше, ніж 6 липня, за 14 днів до парламентських виборів, переможці яких сформують вже новий уряд…

І, в цьому, власне, й полягає головна причина поспіху як із призначенням, так і самим конкурсом, який, нагадаю, оголосили між першим та другим туром президентських виборів.  Пан Гройсман, вочевидь, розуміючи як безперспективність проходження до парламенту своєї нашвидкуруч створеної партії, так і шанси – як власні, так і вірних йому особисто урядовців, з яких і складається кістяк його виборчого списку, небезпідставно розраховує як зміцнити власні фінансові резерви за рахунок контролю над тіньовим потоком через митниці, так і на можливість «поторгуватися» з Президентом бодай про крісельце для себе самого…

Адже, оголосити новий конкурс на заміщення посад голів Податкової та Митниці Президент зможе лише за умови впевненої перемоги на парламентських виборах його партії та створення нової коаліції, а відтак й уряду. А до того моменту, зважаючи на реалії українського політикуму, ще досить багато часу, протягом якого «протягнута» Гройсманом на посаду людина розставлятиме «правильних» заступників та заповнюватиме решту «хлібних» місць.

А тому справа навіть не тільки і не стільки у прізвищі вчорашнього «переможця», його «несистемності» (читай, брак відповідного досвіду праці за профілем посади (на митниці), якими так люблять дорікати новообраному Президентові Порошенко і Ко), чи навіть відвертого лобізму міжнародного бізнесу на противагу вітчизняному, який свого часу публічно оголосив М. Нефьодову недовіру та звертався до уряду з вимогою про його звільнення із нинішньої посади. І не у тому, чи й справді, як твердять опоненти конкурсу, є певні домовленості, що разом із Нефьодовим на митницю повернуться люди Калетника (екс-голова митниці часів Януковича Ігор Калетник – Авт.),  і що ще у березні «вже були поділені посади керівників митниць та їх заступників». І навіть не у тому, чи не перетвориться митниця, як раніше система Prozorro, куратором якої від уряду є М.Нефьодов, на чийсь приватний бізнес-проект, із особистою «мотивацією» та обмеженим колом учасників.

Суть в іншому: аби кардинально змінити ситуацію на кордоні, потрібні не лише фахівці з профільною освітою та досвідом, але й насамперед надзвичайна політична воля здолати корупцію на митниці та знищити напрацьовані й добре захищені владно-чиновницькими «дахами» шляхи контрабанди.  

А щоб ці – давно і багато разів декларовані – благі наміри врешті стали реаліями, бажання суспільства жити й справді по-європейськи (а не просто «по-новому», як це було в останні п’ять років), має бути підкріплене достатньою кількістю голосів на виборах 21 липня – за ті сили, які вміють не лише піаритися та обіцяти, але й мають за плечима реальний досвід боротьби із «чорним налом». І лише тоді ті сотні мільярдів гривень, які сьогодні йдуть в кишені окремих «володарів життя», наповнять вічно дірявий державний бюджет. Тоді й нові кредити від МВФ врешті підуть на розвиток економіки та зміцнення гривні, а не покриття боргів за попередніми кредитами.

До того ж часу «переможцями» конкурсів на усі «хлібні» посади ставатимуть, як у випадку із новопризначеним головою Податкової С.Верлановим, люди, які самі під себе розробляють умови конкурсу, очолюючи міжвідомчу робочу групу з розділення ДФС, а відтак проходять співбесіди із учасниками робочої групи, яких самі ж ретельно відібрали.

Юрій НИКОРАК


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.