Суд розкритикував докази СБУ у справі про корупцію на митниці

Бориспільський міськрайонний суд виправдав п’ятьох осіб від звинувачень в одержанні неправомірної вигоди.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 14 квітня.

У 2014 до заступника начальника відділу митного оформлення № 5 митного поста «Бориспіль-аеропорт» звернувся за консультацією чоловік з приводу декларування вантажу, що прибув на його ім’я.

У подальшому в митника начебто виник злочинний намір на отримання хабара за безперешкодне митне оформлення товару – автомобільних запчастин. Відтак, за версією слідства, він залучив інших працівників митниці і двох митних брокерів. У листопаді 2014 ці особи, за матеріалами справи, отримали сумарно 19 800 грн.

В суді обвинувачені вину не визнали. Колишній замначальника відділу митного оформлення розповів, що до нього в кабінет прийшов чоловік щодо свого товару і він порадив йому звертатися до брокера, а коли той відповів, що не знає ніякого брокера і раніше товар не розмитнював, то він сказав йому перший номер, який побачив у довіднику, що лежав в нього на робочому столі. У подальшому цей чоловік продовжував дзвонити, просив з ним зустрітися, починав якісь розмови про гроші, які той не підтримував. Останній раз вони зустрілися на заправці. Чоловік підсів до митника в машину, сказав, що все пройшло добре і кинув на панель якісь документи, а між сидіннями гроші та сказав «Перерахуй». Одразу після цього митника з машини витягли правоохоронці.

Брокер розповів, що отримав гроші тільки за свої послуги, але підтвердив, що при ньому клієнт висловив намір «подякувати» комусь на митниці, не називаючи прізвищ.

Суд вирішив, що докази вини цих осіб відсутні.

Працівниками брокерської компанії надавалися послуги щодо розмитнення товару, які є платними, тому є цілком логічним, що свідок розрахувався за отримані послуги.

В той же час судом не встановлено ініціативи інших обвинувачених чи їхньої особистої зацікавленості в отриманні неправомірної вигоди. Тим більше, що всі митні декларації були складені правильно.

Стороною обвинувачення не надано беззаперечних доказів, що брокер, чий телефон надав митник, був довіреною особою останнього і що це була вказівка про необхідність передачі хабара.

Також суд засумнівався у достовірності показань ключового свідка, який був заявником у справі, оскільки в них були численні протиріччя. Початково свідок сказав, що це було його перше митне оформлення товару на цій митниці, і до цього він раніше ніколи не розмитнював товар. Але під час допиту сторони захисту чоловік повідомив, що за місяць до тих подій вже розмитнював товар через того самого брокера і аналогічно платив. але скільки не пам’ятає.

Заявник повідомив, що брокер сказав заплатити 600 доларів за безперешкодне розмитнення товару, не даючи роз’яснень, а він сам потім здогадався, про що йдеться. Суд вважає, що це абсурдно і нелогічно, маючи всі необхідні документи і зробивши всі митні платежі, не цікавитись за які послуги треба 600 доларів.

Пояснення свідка щодо придбання товару, на думку суду, є нелогічними, абсурдними, і позбавлені здорового глузду, оскільки чоловік замовляє 1,5 тонни автозапчастин зі США, без будь-якої мети, а через своє особисте бажання, які, в подальшому ніде не використовує, а знищує як змарновані. При цьому товар купується в особи, яку він раніше не знав, а знайшов в інтернеті, і яка відправляє йому товар декількома партіями без оплати і за жодну із них так і не отримує грошей і в подальшому не вимагає, а просто зникає.

Подана в СБУ заява про злочин не містить дати і мала бути повернута, але її зареєстрували і почали розслідування. Свідок повідомив, що усно звернувся до працівників СБУ і ті самостійно надрукували заяву і дали йому на підпис. Чоловік не зміг підтвердити, що заява писалася в його присутності і що її зміст відповідає тому, що він раніше сказав працівнику СБУ. Водночас суд вважає, що стилістика показань свідка, його вправність у знанні української мови та лексичний запас свідчать, що заява не була написана з його слів.

У підсумку суд визнав заяву про злочин є недопустимим доказом, оскільки вона зареєстрована з порушеннями законодавства, крім того її зміст суперечить показанням самого заявника, а також матеріалам справи.

Щодо відеозаписів НСРД сторона захисту стверджувала, що вони змонтовані. Обвинувачення це ніяк не спростувало. Під час досудового слідства експертиза записів не проводилася. У матеріалах справи відсутні будь-які документи, на підставі яких заявнику видавалася спеціальна техніка для запису зустрічей з обвинуваченими, відомості про ідентифікацію цієї техніки, дані про повернення цієї техніки, так само як і самі технічні засоби, що використовувалися під час проведення аудіо- відео фіксування, оригінал технічного носія інформації.

Суд також помітив розбіжності між змістом записів і тим, що викладено у протоколах за результатами НСРД. Суд вважає, що особа яка складала ці протоколи, на свій розсуд інтерпретувала та дала свою оцінку фактам та подіям записаним на оптичному носії, чим грубо порушила норми процесуального закону. У протоколах вписані фрази, яких не чути на відео. На деяких відеозаписах жодного разу чітко не зафіксовано обличчя осіб, наприклад, зйомка ведеться зі спини чи збоку, але у протоколі їх ідентифікують. Суду незрозуміло, як працівник СБУ, який не брав участі у слідчих діях, зміг так однозначно зробити висновок, що участь у розмові беруть саме обвинувачені.

Крім того, у протоколах викладені вибіркові стенограми звуко- та відеозаписів. І незважаючи на неодноразові клопотання сторони захисту про надання повного запису НСРД для дослідження в ході судового розгляду, прокурор його так і не надав.

Зрештою, співробітник СБУ, який складав ці протоколи, раніше допитувався як свідок у цій справі і не мав права потім виконувати функції слідчого у тій самі справі.

У підсумку протоколи за результатами проведення НСРД та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж суд визнав недопустимими доказами.

Крім того, суд не отримав жодних документів про те, хто був власником коштів, які передавалися в якості хабара. Сам заявник з цього приводу спочатку сказав, що всі гроші його, а потім що частину дала СБУ, іншим разом говорив, що всі гроші дали в СБУ і пояснили, яку купюру кому дати.

Водночас суд вважає, що захист не довів, що тут мала місце провокація і заявник діяв за вказівкою правоохоронних органів чи мав інші приховані мотиви.

Як вбачається з матеріалів справи, свідок спочатку повідомив про дії працівників митниці, а лише потім під наглядом правоохоронних органів відбулась імітація злочинної поведінки.

Справа розглядалася в суді з червня 2015 року.

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *