На підставі системного тлумачення ст. 46 ПКУ, статей 257, 267, 269 МКУ та приписів підзаконних нормативно-правових актів колегія суддів дійшла такого правового висновку: до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів, є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації митний орган може відмовити у внесенні таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення.

У межах розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій погодились з висновком митного органу, який визнав наявність підстав для внесення змін до митної декларації, відповідно визнав право декларанта на внесення змін до митної декларації. Водночас відповідач відмовив у внесенні змін з формальних підстав, що свідчить про незаконність такого рішення.

Важливо зауважити, що позивач визначив предметом спору дії митного органу щодо відмови у задоволенні заяв про надання дозволу на внесення змін до митних декларацій. Судами встановлено, що така відмова викладена в листах. Відтак у цьому спорі відмова є свідченням про прийняття суб’єктом владних повноважень рішення, викладеного в листі, яке оспорюється декларантом.

/постанова ВС від 23.11.2020 р. у справі № 809/984/18

ВІСНИК, офіційно про податки