Перше інтерв’ю Андрія Павловського на посаді голови Держмитслужби

19 серпня Кабінет міністрів призначив головою Державної митної служби Андрія Павловського  у статусі виконуючого обов’язків, оскільки для остаточного призначення на цю посаду має бути проведений відповідний конкурс.

Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив необхідність кадрових змін на митниці тим, що за попереднього керівництва почастішали випадки зволікань у реформах та дорученнях Мінфіну. А також була відсутня належна реакція митниці на скарги, що лунали з боку бізнесу.  

Пан Павловський у перші ж дні роботи розпочав зміни в апараті та у керівництві регіональних митниць, що спричинило помітний резонанс у ЗМІ. За кілька тижнів роботи вдалося отримати і перший відчутний результат: митниця перерахувала  до бюджету на 1,2 млрд гривень більше запланованого. 

Це — перше інтерв’ю Андрія Павловського на новій посаді. Із керівником Державної  митної служби  вдалося обговорити  його бачення подальшого перетворення митниці на зручний сервіс, плани щодо боротьби з корупцією та вплив карантину на українську економіку.  

Яким був Ваш шлях до посади голови Державної митної служби? 

До митниці я працював у Мінфіні, протягом  п’яти років очолював департаменти Міністерства. Загалом, маю досвід роботи на держслужбі, керуванням колективами, управлінською державною діяльністю тощо. З червня я працював заступником голови митної служби. Але, безперечно, посада голови митниці стала для мене викликом. 

Вам не здалася надто важким завдання очолити систему, в якій ви майже не працювали? Адже митна галузь має безліч своїх особливостей та нюансів, особливо, в Україні. 

Так, я людина не з митної системи, але в цьому вбачаю декілька плюсів. Я абсолютно незаангажовано оцінюю процеси, що відбуваються на митниці, і маю рівне відношення до всіх учасників взаємодій: як до представників бізнесу, так і до співробітників. Я не належу до жодної групи впливу. І це мені дозволяє чітко йти до мети, а саме — наповнювати державний бюджет.

А нинішня, м’яко кажучи, неоднозначна репутація митниці Вас не відлякувала? Ви усвідомлювали, що йдете керувати установою, котра має асоціацію зі скандалами, корупцією, схемами? 

Ні. І я поясню чому: бо в мене як у держслужбовця незаплямована репутація. Я ніколи не мав відношення ні до хабарів, ні до митних кланів. Але коли почав працювати, то цю неоднозначну репутацію митниці, як ви кажете, відчув особисто. Замовні кампанії, тиск — все це дуже швидко стало щоденною реальністю для мене та моїх колег. На початку вересня ми навіть зробили офіційну заяву про те, що на адресу керівництва митниці надходять погрози з боку тих, хто хоче змусити нас погодитися працювати за корупційними схемами. Але не в моїх правилах відступати. Я працюватиму, не заважаючи  ні на що.

До речі, щодо заяви про погрози. Там не були вказані імена працівників, які ці погрози отримували, від кого вони надходили, взагалі, деталей було небагато. Чи можете трохи більше про це розказати? 

Деталі будуть! Поки що ми готуємо всю наявну інформацію для правоохоронців, але  незабаром відкриємо всю цю історію й для громадськості. 

Зазначу тільки, що ці погрози дивним чином співпали з інформаційною атакою проти певних митників, за якою стоять, як ми розуміємо, ті ж особи та угрупування, від яких надходили погрози. Ці дані теж передаємо правоохоронним органам, щоб в них була максимально повна картина того, що відбувається. 

Які конкретні завдання ви отримали від Мінфіну? 

Збільшення митних платежів до державного бюджету, чесна та прозора робота митних органів, впровадження та оперативна реалізація реформ, боротьба з контрабандою, трансформація митниці у формат єдиної юридичної особи. Такий статус дасть нам можливість напряму впливати на рішення осіб на місцях, адже сьогодні в цьому питанні ми бачимо розкоординованість. Скажу відверто, не завжди в регіональних митницях нас готові чути.

Ще одне завдання, що перед нами стоїть –  впровадження оцінки кваліфікації і доброчесності посадових осіб митних органів. Ми маємо намір запустити цей процес разом з переглядом зарплат для митників та мотиваційною системою.

Ще — співпраця з міжнародними організаціями та фондами, що сприяють впровадженню сучасних прозорих технологій роботи. А головне — втілення системи рівних умов для всіх суб’єктів митних процесів.

І цей останній пункт є надважливим. Я б сказав, історичним. Він має стати результатом централізації об’єднаної митниці. Бо наявна система сьогодні скидається на князівства, де керівники часто мали змогу роботи те, що їм заманеться, і вступати в союзи з відвертими злочинцями. Страждали від цього і бюджет країни, і всі ті, хто хотів отримувати митні послуги за правилами — без примусу до корупції та участі в «схемах». 

Ми повинні зрозуміти, що митниця – це сервісний орган, ми надаємо в першу чергу послугу. Тому при наданні цієї послуги у нас немає преференцій ні для кого. Ані для «наближених», ані для тих, хто зміг домовитися. Домовлятися нема про що. Всі рівні. Всі грають за одними правилами. І люди, які прийшли зі мною зараз, — наша команда — усі підтримали ці правила. Так з феодальних князівств ми перетворимося на зрозумілий у використанні сервіс. 

Ви провели кадрові зміни у системі. Чим керувалися при зміні керівників регіональних митниць?

Керувався результатами роботи. Керівники митниць, у яких динаміка митних платежів позитивна, які реалізують поставлені перед ними завдання, працюють далі. Але, я звичайно знайомився з особистими справами, зустрічався з людьми, проводив співбесіди. І в мене складалося своє враження про готовність кожної людини відповідати за свої рішення та справи. 

У нових керівників є випробувальний термін?

Так — це кожен день роботи (посміхається — авт.) Я щоденно відслідковую виконання завдань, поставлених перед керівниками. Якщо хтось не справляється, з тим ми розриваємо взаємовідносини.  

Я хочу підкреслити, що всі кадрові призначення відбувалися в умовах карантину. І по його закінченню ми будемо проводити нові прозорі конкурси на керівні посади митниці згідно чинного законодавства. Ми маємо надію, що цей процес розпочнеться вже у листопаді. Зараз ці посадовці мають статус виконуючих обов’язків. Також ми маємо намір розпочати тестування співробітників на доброчесність.

Чому Ви так довго не коментували ситуацію навколо митниці у ЗМІ? Адже з вашим приходом до установи інформаційний шум не змовкає.

Я  – управлінець, я прийшов виконувати завдання, поставлені державою. Керую митницею я три тижні в статусі виконуючого обов’язків. За цей короткий термін ми почали впроваджувати кардинальні зміни в цій системі. І за два тижні роботи у серпні збільшили щоденні платежі на 20%. Ми перевиконали план надходжень до бюджету на 1,2 млрд грн. Як? Просто знищивши схеми, які за цей короткий час нам вдалося виявити. Рецепт дуже простий. 

Зрозуміло, що це не може подобатися тим, хто на митниці заробляє, займається контрабандою та корупцією. Тому нічого кращого, як робити інформаційні вкиди у жовту пресу, вони зробити не змогли. Коментувати, ці всі замовні матеріали я не маю часу та бажання. 

Тільки зазначу одне. Митниця не може бути відірваною від суспільства, на яке вона працює. Якщо в країні є усталеною традицією ввозити за документами копійчаного лахміття брендовий одяг, що потім продається в київських магазинах за десятки тисяч гривен, то такі підприємці також несуть відповідальність за корупцію. І ЗМІ, які виконують замовлення крупних контрабандистів, беручи участь в їхній постійній війні за вплив на митницю, теж несуть відповідальність. 

Зображувати митницю якимсь репресивним, тотально корумпованим органом — безглуздя. Українська митниця сьогодні працює за законом — і ввічливо вимагає від усіх робити те саме.   

І наскільки ці вимоги на сьогодні є дієвими? Бізнес вже готовий до нових правил гри? 

А якими є можливі компроміси? Я «договорняками» займатись не буду. Я не компромісна людина, я не торгую посадами та державним органом влади. Я прийшов, щоб робота митниці була прозорою. Це сервісна установа і вона повинна чітко працювати. Як швейцарський годинник, законно ввезений в Україну, зі сплатою усіх митних платежів!

До речі, щодо ввезення годинників та інших товарів. Як вплинув карантин на імпорт? Чи відомі категорії, які стали користуватися більшим попитом серед українців за останні півроку?

Так, ми вже маємо статистику і можемо робити певні висновки. У першому півріччі цього року, якщо порівнювати його з першим півріччям 2019-го, суттєво зросли обсяги імпорту харчових продуктів — загалом на 21,2%. Наприклад, вантажі овочів, що завозилися в Україну, зросли на 66,3%, фруктів та горіхів — на 22,9%, а свіжої риби на 26%.

Друга група імпорту, де помітна позитивна динаміка — споживчі товари тривалого використання. Тут загальне зростання складає 18,5%. Наприклад, обсяги імпортованих мобільних телефонів збільшилися на 30,2%, побутової техніки — на 23,3%, меблів, та постільних речей на 6%. Одягу та взуття стали завозити більше на 15,7%. 

Щоправда, за той же період дещо знизився імпорт інших груп товарів — проміжного споживання (на 15,9%) та інвестиційного призначення (на 20,3%). Так, кам’яного вугілля завезли менше на 40,4%, мінеральних добрив — на 22,1%, транспортних засобів для перевезення вантажів – на 42,1%, бензину та дизпалива — 33,6%.  

Усі ці цифри — вартісні показники у доларовому еквіваленті. Так що більш-менш об’єктивну картину можна собі скласти.

Але, незважаючи на зменшення окремих товарних груп, зменшення імпорту «по вазі» (тобто, якщо рахувати в тоннах) та загалом непросту економічну ситуацію, в серпні ми змогли перерахувати митних платежів до Державного бюджету 32,8 млрд грн, до загального фонду – 26,9 млрд грн та виконати план на 104%.  У порівнянні з серпнем минулого року, коли глобальний карантин ми могли уявити хіба в страшному сні, надходження митних платежів зросли на 14,5%. 

Знову таки, це ефект правильно налаштованої, професійної роботи: посилення контролю за правильністю визначення митної вартості, країни походження товарів, їхньої класифікації.

Джерело: Державна митна служба України

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *