Нацбанк назвав ознаки, які можуть вказувати на фіктивність компанії

НБУ роз’яснює, що таке компанія-оболонка та чому вона небезпечна.

Компанії-оболонки створюються для участі в схемах відмивання коштів, ухилення від сплати податків, приховування корупційних та інших злочинів. Строк “життя” більшості таких компаній – до року.

Є щонайменше п’ять ознак, які можуть вказувати на фіктивність компанії, яка не здійснює реальної господарської діяльності.

1. Сумнівність кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) компанії. Якщо під час перевірки виявилося, що він є номінальним власником, директором чи бухгалтером багатьох інших компаній, то компанія з високою ймовірністю є компанією-оболонкою.

2. Потрібно звернути увагу на місце реєстрації КБВ. Якщо місце реєстрації – офшорна юрисдикція або законодавством цієї держави передбачений механізм номінальної чи довірчої власності, або кінцевим бенефіціарним власником є людина, яка за своїм фінансовим станом, соціальним статусом, віком не може бути власником бізнесу, це також ознаки компанії-оболонки.

3. Якщо керівник компанії – особа, яка належить до соціально вразливих верств населення, а керівництво компанії, кінцеві бенефіціарні власники та її назва часто змінюються, це може вказувати на компанію-оболонку.

4. Якщо компанія не має виробничих потужностей, торговельно-складських приміщень, має незначну кількість співробітників, не подає фінансову звітність до фіскальних органів або органів статистики, це також можуть бути ознаками компанії-оболонки.

5. Якщо компанія для розрахунків використовує векселі або договори бартеру, залучила значні довгострокові запозичення (крім облігацій) від громадян або компаній, які не входять до її структури власності, вона може бути компанією-оболонкою.

Як банк перевіряє інформацію про компанію?

Банк проводить поглиблений аналіз компанії, яка має ознаки фіктивності, використовуючи ризик-орієнтований підхід. Чим більше ризиків у діяльності компанії, тим більш прискіпливішою є перевірка.

Компанія-оболонка не здійснює реальної господарської діяльності. Тому лакмусовим папірцем для перевірки можуть стати: фінансова звітність, підтверджена незалежним зовнішнім аудитом, документи, які підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт, сплату податку на прибуток, найм персоналу чи наявність виробничих або офісних приміщень та інші фактори.

Вимоги до здійснення такого аналізу не поширюються на юридичних осіб – нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, якщо їх структура власності є прозорою і дає змогу визначити кінцевого бенефіціара.

Новий закон про фінансовий моніторинг надав право банкам обмінюватися інформацією про клієнтів, віднесених до категорії з неприйнятно високим ризиком. Такий обмін інформацією можуть налагодити й інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу – страхові компанії, поштові оператори, кредитні спілки тощо.

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *