митниця

Як домогтися виконання постанов про притягнення до відповідальності за порушення митних правил

Митники складають протоколи, суди накладають штрафи на порушників, але все перекреслює незабезпечення виконання таких рішень.

Галицький районний суд м.Львова звернувся до міністра юстиції та профільного парламентського комітету із пропозицією щодо внесення змін до законодавства, які б покращили стан виконання судових рішень. Адже це дозволить поповнити державний бюджет.

Санкції без виконання

Так, у ст.1291 Конституції закріплено принцип обов᾽язковості рішення суду. Держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням здійснює суд.

Галицький районний суд м.Львова, до територіальної юрисдикції якого віднесена Галицька митниця Держмитслужби, розглядає значну кількість протоколів про порушення митних правил, за наслідками яких постановляє рішення про стягнення штрафів, конфіскацію товарів, які були предметом правопорушення. Сума штрафів та конфіскованих товарів, за винесеними судовими рішеннями, сягає мільйонів гривень.

У листопаді цього року суд узагальнив розгляд цієї категорії справ та виконання постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил у 2019-му — І півріччі 2020 року.

Так, за цей період розглянуто 3218 справ про порушення митних правил. Основними видами застосованих покарань є штрафи та конфіскація майна в дохід держави. Зокрема, у 2614 справах було накладено стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до стст.298, 305 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова про накладення стягнення є обов᾽язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами і громадянами. Контроль за її правильним і своєчасним виконанням здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Загалом тільки у 2019-му — І півріччі 2020 року суд постановив стягнути штрафи на загальну суму понад 148,8 млн грн. та конфіскувати майно на майже 5,24 млн грн. Добровільно правопорушники сплатили менш ніж 4,9 млн грн.

За означений період державна виконавча служба виконала судові рішення про стягнення штрафів на суму 1,85 млн грн., що становить лише 1,24%! Отже, тільки в одній області державний бюджет недоотримав понад 142,1 млн грн. через невиконані судові рішення щодо порушення митних правил.

З наведеного вбачається, що кількість розглянутих справ про порушення митних правил, у яких осіб притягнуто до відповідальності та застосовано покарання у вигляді штрафу та конфіскації майна, нерозмірна з кількістю реально виконаних постанов. Така статистика не може не викликати занепокоєння. Адже держава витрачає значні фінансові ресурси на забезпечення складання адмінпротоколів, їхній розгляд у суді, звернення до виконання. А в кінцевому підсумку не отримує бажаного результату у вигляді наповнення бюджету від сплачених штрафних санкцій.

Законодавче удосконалення

Закон «Про виконавче провадження» визначає порядок примусового виконання судових рішень у разі їх невиконання добровільно. Примусове виконання полягає у зверненні стягнення на майно божника, тобто його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника та інші цінності. У разі їх відсутності чи недостатності для задоволення вимог стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Судді розуміють складність цього процесу, наявність об᾽єктивних причин та проблем у державних виконавців, пов᾽язаних із примусовим виконанням судових рішень. Проте наведена статистика дає підстави вважати, що має місце недогляд органів ДВС у цьому питанні.

Очевидним є те, що судова система не має жодної цінності та значення, якщо рішення суду неможливо виконати. Усі наші старання при розгляді величезної кількості справ про порушення митних правил будуть марними, якщо рішення не виконуватимуться. Вказані проблеми, які фактично унеможливлюють процедуру звернення до виконання постанов про притягнення до відповідальності за порушення митних правил, потребують негайного вирішення.

Ключовим у цьому напрямі має стати внесення змін до спеціального законодавства, яким визначено правові основи діяльності та статус виконавців, а також до норм, якими визначено порядок виконання рішень судів. Зокрема, потребує удосконалення закон «Про виконавче провадження». Практика його застосування засвідчила, що такі зміни необхідні. Виконавчий процес має бути швидким, зручним для виконавця і стягувача, повинен забезпечувати дотримання прав боржника та, що найголовніше, реальне виконання судових рішень.

Міністерство юстиції є органом, який формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень. Проте, аби домогтися побудови ефективної системи виконання, слід об᾽єднати зусилля виконавчої та законодавчої влади. Потрібно вжити усіх можливих заходів, які б сприяли визначенню та налагодженню механізму звернення до виконання постанов суду про притягнення до відповідальності за порушення митних правил.

З огляду на це доцільним видається ініціювання зміни санкцій стст.472, 482, 483 Митного кодексу. Нагадаємо, що вони передбачають накладення штрафів у розмірі 100% (200%) вартості товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів. Проте більш ефективними вбачаються санкції, за яких розміри штрафів будуть прив᾽язані до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. При цьому конфіскацію товарів слід замінити на обов᾽язок задекларувати предмети порушення митних правил у митний режим імпорту.

Виконання ДВС постанов про накладення штрафів у великих розмірах (подекуди понад 1 млрд грн.) є ускладненим або взагалі неможливим через відсутність майна боржника, офіційних доходів тощо. Тож зменшення розміру штрафів дасть поштовх до їхньої добровільної сплати особою, яка притягається до відповідальності. А митне оформлення товарів у режимі імпорту уможливить надходження коштів до держбюджету.

Стягнення з іноземців

Окремої уваги заслуговує питання щодо виконання судових рішень про притягнення до відповідальності за порушення митних правил осіб, які проживають та/або перебувають на території іноземних держав. Виконання рішень цієї категорії здійснюється відповідно до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень та Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.

Відповідно до ст.16 Кодексу про адміністративні правопорушення іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.

Згідно зі ст.77 закону «Про виконавче провадження» під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього закону. У разі невиконання такими особами рішень виконавець звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону з поданням про заборону в᾽їзду в Україну чи видворення за межі України таких осіб відповідно до закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Згідно з положеннями ст.542 МК постанова органу доходів і зборів про накладення стягнення за порушення митних правил на осіб, які проживають або перебувають за межами України, виконується за рахунок майна цих осіб, що перебуває на території України. У разі відсутності в Україні такого майна порядок виконання постанови визначається законодавством України та укладеними міжнародними договорами з державами, на території яких проживають або перебувають ці особи.

Зокрема, Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 1993 року підписана такими країнами, як Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Україна, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан.

Проведеним узагальненням щодо виконання постанов Галицького районного суду м.Львова про порушення митних правил встановлено, що органи державної виконавчої служби протягом 2019—2020 років повернули без виконання постанови щодо правопорушників, які проживають на території таких країн, як Польща, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Китай тощо, з якими Україна не має відповідних міжнародних договорів.

Так, за 2019—2020 роки не виконано постанов стосовно осіб, які проживають:

• на території Польщі — на загальну суму штрафів понад 2,1 млн грн.;

• на території Німеччини — 91,3 тис. грн.;

• на території США — майже 840 тис. грн.;

• на території Великої Британії, Гани, Еквадору, Естонії, Індонезії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Китаю, Латвії, Литви, Нігерії, Нідерландів, Румунії, Чехії — близько 5 млн грн.

Окрім цього, у більшості цих справ до осіб було застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів та транспортних засобів. Однак всі перелічені країни не підпадають під дію згаданої конвенції і врегулювання цього питання можливе лише на законодавчому рівні.

Ірина ВОЛОСКО, голова Галицького районного суду м.Львова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *