• Сб. Чер 19th, 2021

Незалежна Служба Новин

Оперативно про головне

Зеленский внес законопроект о возобновлении ответственности за ложь в декларациях: соврал на 4 миллиона – получи штраф 42 тысячи

Лис 27, 2020

За ложь в декларации на 4 млн грн хватит штрафа в 42 тысячи: Президент Зеленский внес в парламент законопроект по поводу решения КСУ, касающийся ответственности чиновников за ложь в электронных декларациях.

Президент Владимир Зеленский зарегистрировал в Верховной Раде Украины законопроект 4434 об урегулировании ответственности чиновников, судей и пр. за ложь в декларациях.

Напомним, что это связано с резонансным решением Конституционного Суда 13-р/2020 от 27 октября 2020 года, который признал неконституционной статью 366-1 Уголовного кодекса об ответственности за недостоверную информацию в декларациях, а также ряд норм Закона «О предотвращении коррупции».

Поданный Президентом законопроект подписан заместителем главы Офиса Президента Украины Олегом Татаровым.

Что будет в Уголовном кодексе

Поскольку Конституционный Суд своим решением 13-р/2020 признал неконституционной статью 366-1 УК «Декларування недостовірної інформації», Президент решил добавить в Уголовный кодекс статью 366-2 УК под таким же названием и статью 366-3 УК «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Итак, в новой статье 366-2 УК «Декларування недостовірної інформації» есть отличительные особенности.

Во-первых, для того, чтобы привлечь чиновника, судью и т. д. к ответственности, необходимо доказать наличие умысла.

Во-вторых, увеличивается порог для уголовной ответственности – если ранее для того, чтобы попасть под уголовное преследование, было достаточно соврать на полмиллиона (точнее на 525 500 грн, т. е. на более чем 250 прожиточным минимумов для трудоспособных лиц), то теперь должен быть, минимум, миллион грн (уголовная ответственность наступает за ложь более чем на 500 прожиточных минимумов для трудоспособных лиц).

В-третьих, санкция статьи предусматривает очень интересные нововведения.

Так, даже если будет доказана умышленная ложь чиновника в декларации на сумму от миллиона до 4,2 млн грн, то он может понести штраф в сумме 42,5 тысячи грн. Или же ему предпишут подметать улицу в течение 240 часов. Ну, и лишат права занимать должность на три года.

Ранее только за ложь на полмиллиона можно было теоретически получить до 2 лет лишения свободы (хотя таких приговоров практически и не было, но норма была своеобразным сдерживающим фактором).

Если же чиновник соврал больше чем на 4,2 млн грн, то штраф может составлять от 59,5 тысячи грн до 85 тыс. грн.

Ниже приводим новую редакцию статьи, где жирным выделены изменения по сравнению с предыдущей редакцией:

«Стаття 366-2. Декларування недостовірної інформації

  1. Умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, –

карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, –

карається штрафом від трьох тисяч п’ятисот до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. Суб’єктами декларування у цій статті та статті 366-3 цього Кодексу є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Что касается случаев, когда чиновник вовсе умышленно не подаст свою декларацию, то он сможет отделаться штрафом в 42-59 тыс. грн:

«Стаття 366-3. Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Умисне неподання суб’єктом декларування декларації  особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», –

карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Проще говоря, если вы собираетесь соврать в декларации более чем на 4,2 млн грн, то лучше декларацию не подавать вовсе – меньше ответственность.

Что в КоАП

Также вносятся изменения в ст. 172-6 Кодекса об административных правонарушениях, которая предусматривает ответственность за несвоевременную подачу электронной декларации и за неуведомление или несвоевременное уведомление об открытии валютного счета в учреждении банка-нерезидента или о существенных изменениях в имущественном положении, а также за подачу заведомо недостоверных сведений в декларации.

При этом меняется содержание примечания к данной статье.

Так, если ранее было прописано, что «Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», то теперь примечание звучит так:

«Суб’єктами декларування у цій статті є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Эта формулировка вызывает вопросы относительно того, меняется ли по сути перечень лиц, подпадающих под ответственность. Ведь согласно ч. 2 статьи 45, под статью КоАП подпадали не только действующие субъекты (чиновники, судьи и пр.), перечисленные в статье 3 Закона, но и те, кто уже прекратил деятельность (они должны после прекращения деятельности в следующем году подавать декларацию за прошлый год).

Также расширяется «вилка» тех, кто подпадает под административную ответственность за ложь в декларациях. Если ранее разница в реальных показателях имущественного состояния и задекларированных для наступления административной ответственности должна была составлять от 100 до 250 прожиточных минимумов для трудоспособных лиц, то теперь админответственность будет наступать вплоть до разницы в 500 минимумов.

Проще говоря, если раньше для уголовной ответственности было достаточно соврать на 527,6 тыс. грн, то теперь чиновник сможет отделаться административной ответственностью, даже если соврет на 1 миллион грн (500 минимумов умножить на прожиточный минимум 2020 года – прим. ред.).

Кто будет отвечать

Меняется и статья 255, которая давала право Национальному агентству по вопросам предотвращения коррупции (НАПК) составлять протоколы.

Это право было прописано так:

«Протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 172-4 – 172-9 (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 188-46, 212-15, 212-21). Примітка. Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, зазначені у примітці до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».

То есть, НАПК имело право составлять протоколы на таких лиц:

«Президент України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, перший заступник або заступник міністра, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комісії, член, інспектор Вищої ради правосуддя, член, інспектор Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, члени Національної комісії зі стандартів державної мови, Директор Національного антикорупційного бюро України, його перший заступник та заступник, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції та його заступники, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступник, Керівник Офісу Президента України, його перший заступник та заступник, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступник, радник або помічник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорії “А” або “Б”, та особи, посади яких частиною першою статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” віднесені до першої – третьої категорій, а також судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, керівники, заступники керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівники, заступники керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, військові посадові особи вищого офіцерського складу».

В Офисе Президента решили это положение поменять и прописать такой перечень лиц:

«Примітка. Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються особи, які зазначені у частині першій статті 52-1, та особи, які обіймають посади, визначені у примітці до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції».

То есть это:

  • особи, зазначені у підпунктах “в”“г”, “д”“е”“з”“и” пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займають посади, перебування на яких пов’язане з державною таємницею у зв’язку з безпосереднім здійсненням такими особами оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, та осіб, які припинили діяльність, заходи, передбачені розділом VII цього Закону, організовуються і здійснюються у спосіб, що унеможливлює розкриття належності таких осіб до відповідних державних органів чи військових формувань, у порядку, що визначається Національним агентством;
  • посади Президента України, Прем’єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, першого заступника або заступника міністра, члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, його першого заступника або заступника, члена Центральної виборчої комісії, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого із захисту державної мови, члена Національної комісії зі стандартів державної мови, Директора Національного антикорупційного бюро України, Генерального прокурора, його першого заступника та заступника, Голови Національного банку України, його першого заступника та заступника, члена Ради Національного банку України, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, його першого заступника та заступника, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, його першого заступника та заступника, радника або помічника Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, посади, які належать до посад державної служби категорії “А” або “Б”, та посади, які частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої – третьої категорій, а також посади суддів, прокурорів, слідчих і дізнавачів, керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівників, заступників керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва або Севастополя, керівників державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міста республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, району в місті, міста районного значення, а також посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом військовослужбовців.

Глава НАПК и заместители Артема Сытника подпадут под специальную проверку

Законопроектом также расширяется перечень лиц, подпадающих под специальную проверку:

  • инспектор Высшего совета правосудия
  • инспектор ВККС
  • первый заместитель и заместители директора НАБУ
  • глава НАПК и его заместители
  • Руководитель Офиса Президента, его первый зам и заместители
  • Глава и госуполномоченный АМКУ (вместо членов АМКУ)

В пояснительной записке ОП пишет следующее:

«Рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України. Зокрема, Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) – статтю 366_1 «Декларування недостовірної інформації» Кримінального кодексу України.

У рішенні Конституційного Суду України зазначено, що за своєю правовою природою подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання декларації хоч і свідчать про порушення вимог антикорупційного законодавства, однак такі діяння не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі в обсягах, необхідних для визнання їх суспільно небезпечними, відповідно до вимог статті 11 КК України.

На виконання вказаного рішення Конституційного Суду України, законопроектом пропонується статтю 366_1 Кримінального кодексу України виключити, при цьому доповнити його новою статтею 366_2 «Декларування недостовірної інформації», встановивши, що декларування недостовірної інформації є кримінальним правопорушенням, якщо відомості у декларації відрізняються від достовірних на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день подання декларації.

До того, пропонується окремо визначити у ст. 366_3Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас законопроектом також вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про запобігання корупції» щодо приведення їх у відповідність до вказаних змін.

  1. Цілі та завдання законопроекту

Встановлення кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Завданням законопроекту є забезпечення невідворотності покарання за порушення вимог антикорупційного законодавства в частині декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

  1. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Пропонується статтю 366_1 Кримінального кодексу України виключити, при цьому доповнити його новою статтею 366_2 «Декларування недостовірної інформації», якою встановити кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Пропонується окремо визначити у статті 366_3Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Водночас необхідні зміни пропонується внести до частини першої статті 33_1«Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду» та до абзацу першого частини п’ятої статті 216 «Підслідність» Кримінального процесуального кодексу України, якими виключену статтю 366_1Кримінального кодексу України замінити пропонованою статтею 366_2.

Крім того, відповідні зміни вносяться до статей 172_6 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до Примітки статті 56 «Спеціальна перевірка» Закону України «Про запобігання корупції».

  1. Очікувані правові та соціально-економічні наслідки прийняття законопроекту

Прийняття зазначеного законопроекту дозволить усунути законодавчі прогалини, у зв’язку із прийняттям рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, запровадити кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також створити належні умови для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції».

Джерело: cud.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.