• Нд. Чер 20th, 2021

Незалежна Служба Новин

Оперативно про головне

Гетманцев: “Реформу митниці маємо закінчити до кінця цього року”

Кві 13, 2021

Обсяг тіньової економіки – половина державного бюджету

Через комітет, який очолює Данило Гетманцев, за час роботи парламенту дев’ятого скликання  пройшли низка гучних, а часом резонансних законопроєктів, які згодом були ухвалені й стали законами.  

Далеко не завжди ці пропозиції й рішення знаходять підтримку і серед парламентаріїв, і серед суспільства. Наприклад, протести підприємців проти запровадження реєстраторів розрахункових операцій не вщухають і досі. Чимало дискусій викликав і закон щодо вдосконалення адміністрування податків.

Сам Гетманцев наполягає, що іншого шляху, аби захистити споживача та відокремити великий бізнес від малого, немає та заспокоює, що РРО вводять не для того, аби переслідувати умовних “продавців на базарі”. 

Одним із найскладніших ухвалених законів Гетманцев уважає закон про легалізацію грального бізнесу. За його словами, вартість ліцензії на ведення грального бізнесу в Україні є однією з найдорожчих у світі. Водночас, очільник комітету наголошує на тому, що держава має помірне оподаткування. Отже, вартість ліцензії хоч і завелика, але це не завадить підприємцям заробляти.

Данило Гетманцев ставить амбітні цілі й завдання – зменшення тінізації економіки, яку вважає прямою загрозою нацбезпеці, завершення реформи митниці.

В інтерв’ю Укрінформу очільник фінансового комітету коментує нещодавні санкції РНБО щодо контрабандистів, пояснює механізм реалізації закону про амністію капіталів та особливості роботи Бюро економічної безпеки, а також розповідає про ймовірність введення податку на виведений капітал, запровадження загального декларування та ділиться думками щодо того, які рішення ще треба ухвалити для повноцінного запуску ринку грального бізнесу.

РЕФОРМУВАННЯ МИТНИЦІ МАЄМО ЗАВЕРШИТИ ДО КІНЦЯ РОКУ

– Пане Даниле, нещодавно Президент увів у дію санкції РНБО щодо десяти контрабандистів та 79 компаній. На вашу думку, чи може бути ефективною боротьба з контрабандою саме шляхом введення санкцій, а не, скажімо, через відкриття кримінальних справ?

Масштаби тіньової економіки є загрозою національній безпеці

– Зараз питання контрабанди та тіньової економіки за своїми масштабами є прямою загрозою національній безпеці, тому його було розглянуто на рівні Ради національної безпеки і оборони. Безперечно, рішення, які ухвалила РНБО, не є інструментом для протидії контрабанді. Ми маємо бути чесними перед собою – за півтора року боротьби з контрабандою нам як владі немає чим пишатися.

Санкції РНБО стануть відправною точкою у боротьбі з контрабандистами

Але я переконаний, що рішення РНБО повинно стати відправною точкою, з якої почнеться відлік боротьби з цим ганебним явищем. Саме по собі це рішення не виправить ситуацію, але має дати потужний сигнал правоохоронним органам, що далі так бути не може і не буде. Будемо відверті, правоохоронні органи деградували протягом останніх десятиріч. Проблема є надто складною і вирішення її потребує неординарних рішень і величезних зусиль. У країні, в якій іде війна, ухилення від оподаткування – це злочин особливої суспільної небезпеки.

– Чи реально цьогоріч нарешті завершити реформу митниці? Нещодавні рішення РНБО про посилення боротьби з контрабандою й контрабандистами стануть поштовхом для цього? Чи навпаки – процес затягнеться, оскільки оновлення кадрів у цій сфері доведеться починати спочатку?

– Процес реформування митниці в нашій країні – як революція, яка має початок, але не має кінця (сміється). Будемо говорити відверто, цей процес затягнувся. Я вважаю, що рішення РНБО буде тільки сприяти процесу реформування. До кінця цього року ми маємо завершити реформу, мати оновлену митницю.

– У своєму відеозверненні Володимир Зеленський також анонсував законодавчі зміни, наслідком яких буде криміналізація недостовірного митного декларування. Чи відомо вам, що передбачатимуть такі зміни, чи є вже напрацювання відповідного законопроєкту?

– Так, ми разом із колегами нещодавно подали законопроєкт, який стосується криміналізації контрабанди підакцизних товарів. Як на мене, криміналізація контрабанди інших груп товарів – це неоднозначне питання, що потребує дискусії з огляду на його технічний бік, але, що стосується впровадження кримінальної відповідальності за підакцизну контрабанду, то відповідне рішення буде ухвалено найближчим часом. Я сподіваюся, що до кінця цієї сесії. 

АМНІСТІЯ КАПІТАЛІВ СПРЯМОВАНА НА ДЕТІНІЗАЦІЮ ЕКОНОМІКИ

– На позачерговому пленарному засіданні, яке відбулося 30 березня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні три законопроєкти про запровадження добровільного декларування громадянами належних їм активів та сплату одноразового збору до бюджету. Ідеться про так звану амністію капіталу. Розкажіть про особливості запропонованої моделі легалізації майна та коштів, з яких не сплачувалися податки. 

Наша магістральна мета – це детінізація

– По-перше, амністія капіталу – це добровільно. По-друге, це не стосується легальних активів, у тому числі активів, отримання яких було звільнено від сплати податків, наприклад, отримання спадку. Якщо активи отримані легально, їх не треба легалізувати ще раз. По-третє, в амністії забороняється брати участь чиновникам, які були суб’єктами декларування з 2005 року. По-четверте, навіть якщо людина не подає декларацію, вважається, що в неї є амністованим будинок до 240 метрів, квартира до 120 метрів, земельна ділянка в межах безоплатної приватизації й інші активи на суму 400 000 гривень. Це стосується навіть тих людей, які не беруть участь у податковій амністії. 

За зразок ми брали амністії, які були успішними в Індонезії та Аргентині. Як на мене, зараз унікальна можливість дати громадянам України вийти з тіньової економіки і почати сплачувати податки, адже це моральне право держави і сутність нашої фінансової політики. Наша магістральна мета – це детінізація. Правила змінилися, ми маємо працювати “в білу” і маємо дати можливість суспільству поставити риску під своїм темним фінансовим минулим. Податкова амністія саме на це й спрямована.

– Коли можливе остаточне ухвалення законодавчого пакета? Чи вже надходять поправки від депутатів? Яких положень вони, здебільшого, стосуються? 

– За регламентом протягом двох тижнів після першого читання депутати мають можливість вносити правки, потім – укладаємо таблицю і виносимо на комітет. Амністія за законопроєктом має запрацювати з 1 липня. Таким чином, треба ухвалити законодавчий пакет щонайпізніше у травні, бо ще треба підготувати підзаконні акти.

– Які зміни можуть врахувати в законопроєктах до другого читання? Чи вважаєте за можливе врахування окремих положень альтернативних депутатських законопроєктів на цю тему, зокрема, пропозицій, що стосуються можливості реструктуризації податкового платежу?

– Я не прихильник такого. Який сенс брати участь у амністії, якщо людина не сплатить податковий платіж вчасно, а відстрочить його на три роки, адже вся сума не буде вважатися амністованою до того моменту, поки людина повністю не сплатить податок. Умовно, амністуєш гроші в 2021 чи 2022 році, а лише в 2025 році сплатиш – і відповідно, тільки в 2025 році вони будуть амністовані. Ми не можемо зробити це раніше, тому що не знаємо, чи людина сплатить. Амністуємо тільки після внесення останнього платежу. Я не говорю категоричне “ні” і я не проти врахування всього позитивного, що є в альтернативних законопроєктах, але не думаю, що зміни мають бути істотними.

– А які антикорупційні запобіжники ви враховуєте при впровадженні цієї реформи? Чи повністю відсутні ризики того, що новою процедурою фінансової “індульгенції” можуть скористатися держчиновники – зокрема, через декларації своїх родичів? 

– По-перше, чиновникам забороняється напряму користуватися цією процедурою. По-друге – амністія не поширюється на жодну кримінальну статтю, окрім тих, які стосуються ухилення від оподаткування. Якщо чиновник крав, брав і легалізував гроші незаконним шляхом, нехай із цим працюють правоохоронні органи, ми точно не звільняємо його від відповідальності.

– Якщо узагальнити – яким ви бачите “ідеальний” результат цієї реформи? Чи можна говорити про конкретні цифри – приміром, зниження відсотка тінізації національної економіки, прямі надходження до бюджету?

Якщо після амністії капіталів нам удасться отримати хоча б 20 мільярдів легалізованих активів, це буде величезна перемога

– Очікую зменшення тінізації економіки. У нас кілька цілей. Перша стосується морального аспекту – дати людям можливість “відбілити” свої статки, зароблені з ухиленням від оподаткування, це моральний аспект. Друга – повернути гроші в економіку. Громадяни мають зрозуміти, що гроші, які лежать “під матрацом”, – втрачають вартість щодня, а гроші, які працюють на людину в економіці, зокрема, у формі депозитів, акцій, облігацій, – щодня збільшують прибутки. Ну, і третя – безперечно, фіскальна.

Щодо конкретних цифр. Розрахунки можуть бути різні. Наприклад, Аргентина вивела з тіні 117 мільярдів доларів. Якщо перерахувати цю суму на наше населення та економіку, буде близько 30 мільярдів доларів. Якщо нам вдасться отримати хоча б 20 мільярдів легалізованих активів, це буде величезна перемога.

ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ БЮРО ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ – РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ

– Президент Володимир Зеленський у березні підписав Закон “Про Бюро економічної безпеки України”. Яка мета створення бюро, яка його структура та основні напрямки діяльності?

– Мета створення Бюро економічної безпеки – це створення дієвого аналітично-силового органу, який єдиний в державі буде займатися розслідуваннями злочинів у сфері публічних фінансів. Зараз в Україні цим займаються підрозділи Служби безпеки України, Національної поліції, а також податкова міліція. Вони всі ліквідуються. Підслідність за злочинами у сфері публічних фінансів закріпиться тільки за Бюро економічної безпеки. Новий орган буде викорінювати незаконну діяльність, а не займатиметься переслідуваннями бізнесу, вирішенням особистих питань.

– Яка гранична чисельність працівників бюро? За яких умов можна буде влаштуватися у відомство?

– Максимальна кількість працівників бюро – чотири тисячі. Варто зауважити, що зараз чисельність тільки податкової міліції становить 4,6 тисячі, а ще є інші відповідальні за розслідування злочинів в економічній сфері органи. Ідеться про істотне скорочення видатків і кількості людей. Я противник люстрації й обмежень права на професію. Влаштуватися працювати у відомство можна буде шляхом відбору у відкритому конкурсі, в якому зможуть взяти участь усі охочі. Конкурс проводитиметься за участі громадськості. Зокрема, буде проаналізовано особисту справу кандидата на посаду. Якщо в ній не знайдеться жодних порушень, він зможе долучитися до роботи бюро.

– Ви неодноразово наголошували, що створення Бюро економічної безпеки сприятиме зменшенню тиску на бізнес, адже новий орган працюватиме з аналітичними даними. Ви вважаєте, що опрацювання аналітичних даних достатньо для того, аби викрити економічні злочини?

– Бюро економічної безпеки одночасно є і силовим органом, який має всі повноваження для того, аби вести слідство, оперативно-пошукову діяльність і припиняти правопорушення. Водночас, я переконаний, що його основна роль – аналітична. Це не той орган, який має ганяти бабусь із базару. Бюро припинятиме системні правопорушення організованих злочинних угруповань, які шкодять державному бюджету. Основним методом його діяльності є аналітична робота з масивами даних, розрахунки між суб‘єктами господарювання, які свідчать про правопорушення.

– Чи повністю ви впевнені у відсутності корупційної складової в діяльності новоствореного органу? Як буде контролюватися прозорість діяльності бюро?

– Це залежить від усіх нас. Можу сказати точно, що на рівні виконання закону можна викривити його сутність до протилежної. Наприклад – громадська рада як інструмент, який контролює діяльність НАБУ, ДБР. Вони повинні працювати більш ефективно. Закон про БЕБ – це шанс для всієї країни отримати чесний орган, який сумлінно працює на людей. І ми не повинні його втратити.

ОБСЯГ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ – ПОЛОВИНА ВВП

– Чи можна назвати орієнтовний обсяг тіньової економіки в Україні? 

– Я вважаю, що обсяг тіньової економіки – це половина ВВП. Наприклад, у 2020 році ВВП склав 4,2 трильйона. Поділіть навпіл – отримаєте приблизну суму тіньової економіки. Точно цифру ніхто не скаже, жодні дослідження не можуть бути достовірними, тому що “тінь” неможливо порахувати. Разом із тим співставлення обсягу споживання на суми фіскалізованих операцій дає нам певний орієнтир (лише орієнтир). А що таке – половина економіки в тіні, це недонадходження половини податків, це неможливість платити пристойні зарплати вчителям, медикам, військовим, пенсії вище прожиткового мінімуму пенсіонерам. Це гроші, які крадуться у кожного громадянина.

– Яким чином можна виправити ситуацію? 

– Наразі прийняті всі акти, необхідні для першого етапу детінізації. Це, зокрема, нова редакція закону про фінансовий моніторинг, про фіскалізацію, про банківський спліт, про спільний транзит щодо митниці, антиофшорний закон і багато інших важливих рішень.

Верховна Рада підтримала понад 60 комітетських законопроєктів, більшість з яких спрямовані на системну протидію “тіні”. Тепер ми повинні на рівні виконавчої влади реалізувати всі інструменти, які є. Фіскалізація вже не може бути відстрочена. Ми маємо чітко визначити, що для протидії “тіні” необхідні системні дії виконавчої влади. У нас є галузі, які наполовину або повністю перебувають у тіні, зокрема, гральний бізнес, незаконне видобування бурштину, підакцизний алкоголь. Це тривала і дуже тяжка праця.

Ми зараз працюємо над викоріненням підакцизних товарів: алкоголю, тютюну, палива. Нещодавно представники Нафтогазової асоціації України підписали меморандум з Кабінетом міністрів, згідно з яким Кабмін зобов’язуються сприяти детінізації ринку торгівлі паливом.

29 років країну доводили «до ручки». Від цього заробляли ділки, чиновники, заробляли всі, крім народу. Для того, аби переламати хребет цій «гідрі», необхідно дуже щільно і послідовно працювати. Я рекомендую всім людям, які працюють «у тіні», припиняти порушення законодавства і починати життя з чистого аркуша. Поки не пізно. Нехай прибуток буде меншим від такої діяльності, але точно не буде наслідків і спати вони зможуть спокійно.

Якщо ми щороку будемо додавати до ВВП 2% за рахунок детінізації, це буде перемога

– Як усі названі рішення сприятимуть детінізації?

– У нас немає якихось карколомних планів – за рік вивести пів економіки з тіні, це взагалі неможливо. Якщо ми щороку будемо додавати до ВВП 2% за рахунок детінізації, – це буде перемога.

– Відомо, що ви є прибічником загального декларування. Коли влада візьметься за розгляд цього питання? Яку модель при цьому можуть обрати? 

– Незважаючи на те, що я є прихильником загального декларування, ми не будемо це питання поки що розглядати. Ми провели досить глибоку дискусію і вирішили, що все ж таки, треба впроваджувати декларування не за рахунок якихось штрафів і адміністративних процедур, а за рахунок стимулювання. 

Ми в комітеті розробили відповідний законопроєкт щодо реформування податку на доходи фізичних осіб, відправили у Міністерство фінансів. У ньому ми передбачили можливість для тих людей, які подають декларації, скористатися великою кількістю податкових вирахувань. Наприклад, відпочинок в Україні до якоїсь суми можна відобразити в декларації, зменшити свій оподатковуваний дохід. Або утримання людини віком від 80-ти років – також відповідне вирахування, можна зменшити свій оподатковуваний дохід. Це стимулює подання декларацій, змушує людину вести свій «платіжний баланс» і врешті решт – змінює відносини між державою та громадянином.

– Пане Даниле, майже рік тому ви оприлюднили для обговорення законопроєкт “Про заходи стимулювання економіки України та запровадження податку на виведений капітал”. На якому етапі зараз розробка цього проєкту? Чи готові ви вже зробити крок, щоб почати його просування? 

– Я оприлюднив своє бачення. ПнВК – це програмне положення Президента, програмне положення нашої партії. Я оприлюднив своє бачення, бо я вважаю, що проєкт повинен бути реалізований в усіченому вигляді – тобто тільки для бізнесу, який має обсяг операцій за рік – до 200 млн грн, за моделлю Польщі. Я вважаю, що буде правильно, і нам можна зробити таке в Україні навіть щодо податку, який (давайте будемо відверті) не довів своєї ефективності в жодній країні світу. Але ця пропозиція не знайшла підтримки серед прихильників ідеї податку на виведений капітал в Україні. Вони вважають, що його потрібно застосовувати для всіх підприємств без винятку, і я вбачаю в цьому відвертий лобізм великих корпорацій, які за рахунок такого підходу можуть значно зекономити на сплаті податку на прибуток підприємств. Я не розумію, чому ми повинні вводити такий механізм, наприклад, для підприємств, які займаються видобутком руди.  

– У червні минулого року “Європейська солідарність” зареєструвала відповідний законопроєкт №3665 щодо запровадження податку на виведений капітал…

– Я тут бачу якесь лукавство. “Євросолідарність” була при владі п’ять років і могла ухвалити будь-який законопроєкт, який вони хотіли прийняти, маючи коаліцію. А чомусь вони не ухвалювали тоді, а зараз дуже радять цей законопроєкт ухвалити нам. Такі політичні ігри не личать людям, що поважають себе і своїх виборців. Перевзування на льоту (як це відбулося з фіскалізацією) – не викликає поваги.

Є багато прихильників ідеї ПнВК, є багато видів діяльності, бізнесу, які проти цього. Цікаво, але коли ми запропонували ввести ПнВК для спеціального режиму оподаткування ІТ-компаній «Дія Сіті», ринок попросив нас залишити ПнВК тільки в якості опції. Люди порахували, що він їм буде не вигідним. Це те, про що я говорив раніше. При цьому є очевидні аргументи, які говорять категорично проти введення податку на виведений капітал. Я завжди ставив питання: навіщо вводити податок, задля чого? У нас є приклад Естонії, його нам подають як успішний. Я публікував графіки приросту ВВП в Естонії, Латвії, Литві, Україні, Польщі з 1998 року до сьогодні. В Естонії у 2000-му році був запроваджений податок на виведений капітал, і там дуже яскраво видно, що ці графіки є майже тотожними. Тобто введення цього податку на виведений капітал абсолютно ніяк не сприяє збільшенню ВВП. Питання – навіщо вводити? Говорять про збільшення інвестицій. Це також не так. Подивіться статистику.

Аналіз аргументів прихильників ПнВК говорить про те, що ПнВК для них скоріше питання віри, аніж логіки. Саме тому вони настільки агресивні і з ними так важко дискутувати.

Тому ПнВК – це програмне положення, а обіцянки треба виконувати. Я запропонував свою модель, я буду її відстоювати. Якщо колеги вважають, що вона є неприйнятною, то нехай прихильники відстоюють свої моделі, одночасно пропонуючи компенсатори бюджетних втрат від цього експерименту, а рішення приймає в залі більшість. 

– Тобто ви будете все-таки наполягати на тому, щоб законопроєкт вийшов на голосування у зал?

– Ми будемо його безперечно розглядати, але в усіченому вигляді, я думаю. Я не виключаю, що це станеться цього року. 

НЕ ВАРТО ОТОТОЖНЮВАТИ ПОЛІТИЧНУ ОРГАНІЗАЦІЮ, ЯКА РОЗСТАВИЛА ПРАПОРИ НА МАЙДАНІ, З АРМІЄЮ ФОПІВ

– Держава, зокрема, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, займаються підтримкою бізнесменів у період карантину. Наприклад, нещодавно був ухвалений законопроєкт про державну допомогу застрахованим особам у розмірі 8 тис. грн, окрім цього – здійснюється низка інших програм з допомоги, але ФОПи все одно висловлюють своє невдоволення, виходять на мітинги. Як ви ставитеся до їхньої реакції, які ризики у спротиві підприємців ви вбачаєте?

– Я категорично проти – плутати людей, які організовують ці мітинги, і армію українських ФОПів. Ми з вами якимось дивним чином ототожнили абсолютно політичну організацію, яка розставила свої прапори на Майдані, з представниками ФОПів. Це представники самих себе, конкретних людей, які зареєстрували на своє ім’я відповідну торгову марку, яка позначена на прапорах. Це люди, які займаються бізнес-політичною діяльністю. Вони хочуть на темі ФОПів і захисту їхніх прав потрапити у велику політику, вийти на новий рівень «бізнесу», це їм не вдається, але вони не втрачають надію. Але це абсолютно політичний проєкт їхніх лідерів. Тому вони абсолютно деструктивні. Ми з ними “потоваришували” на темі фіскалізації. Тому я це знаю напевне.

Можна обговорювати по фіскалізації все – як вводити РРО, які звіти скасовувати, які зменшувати, які збільшувати. Але я не розумію, які можуть бути переговори навколо позиції “не вводьте РРО”. Я категорично “за” введення РРО ще вчора, ще десять років тому. Як у Польщі, Болгарії, Чехії тощо – ввели РРО, “перехворіли”, теж хтось виходив на вулицю, зараз усе продається через РРО по-білому, ніякої контрабанди, кожен споживач має право на захист, на чек. Чек дійсно є інструментом захисту споживача. Навіть Танзанія ввела РРО, хоча ВВП на душу населення в них утричі менший за наш, це юридично бідна країна світу. 

Більше того, ми вводимо це не для того, аби зловити якогось продавця на базарі, який торгує чимось і десь ухиляється від оподаткування. Насправді, для фіскальних цілей цей продавець не цікавий. Ми більше витратимо на те, аби притягнути його до відповідальності, ніж бюджет заробить на штрафах, які він сплатить. Ми хочемо відокремити великий бізнес, який умовно на Хрещатику продає електроніку через ФОПів, від малого бізнесу. Без РРО відмежувати їх одне від одного неможливо. Тому ми переконані в тому, що це повинно запрацювати з 1 січня 2022 року, і закликаємо всіх підприємців якомога швидше, можливо навіть у цьому році, оформити РРО, електронні безоплатні РРО, які можна оформити, скачавши відповідну програму з сайту податкової, і почати вести облік своєї діяльності з використанням РРО, так, як це відбувається у всьому цивілізованому світі. 

– Оскільки ситуація із поширенням COVID-19, на жаль, залишається стабільно поганою, очевидно, що обмеження на роботу малого бізнесу продовжуватимуть діяти. Можливо, у вас є заплановані законопроєкти, які б передбачали додаткову допомогу малому та середньому бізнесу?

– Ми прийняли законопроєкт про допомогу підприємцям і найманим працівникам у розмірі 8 тисяч грн. У нас продовжує діяти звільнення від ЄСВ першої групи платників податків, це дійсно малий бізнес, який треба підтримати. Ми їх підтримуємо, звільняючи від сплати єдиного соціального внеску і компенсуючи єдиний соціальний внесок за рахунок держави – фактично, вони не втрачають право на пенсію. Потім ми зробили розстрочення податкових боргів ще з грудня, зробили прощення податкових боргів на досить велику суму. Усі, хто мав заборгованість до 3080 грн – ми просто списали ці борги, і це не тільки для бізнесу, а й для всіх громадян. Ми підвищили ліміти для ФОПів ще минулого року, ФОПи з дітьми до десяти років отримують допомогу. Списали ЄСВ для «сплячих» ФОПів. Перенесли обов’язкове застосування РРО для деяких груп платників податків до кінця 2021 року. Звільнили підприємців від сплати орендної плати за орендовані приміщення, коли вони не могли здійснювати діяльність через карантинні обмеження. Запровадили мораторій на перевірки малого бізнесу до закінчення карантину. Місцевим органам влади надали право затверджувати рішення щодо зменшення ставок плати за землю та податку на нерухоме майно за більш швидкою процедурою. Продовжує працювати державна кредитна програма 5-7-9%.

Ми вважаємо, що допомога, безперечно, надається. Водночас, ми повинні з вами розуміти, що країна, яка має бюджет, де в такому обсязі відбувається ухилення від оподаткування, яка, на жаль, є найбіднішою країною Європи, з тіньовою економікою, не може собі дозволити виплати, як у Франції, наприклад, або як у Польщі. Ми не можемо 28 років красти у бюджету і на бюджеті, а потім дивуватися, чому допомога така мала! Ми повинні провести детінізацію, ми повинні вивести з тіні нашу економіку, і тоді дійсно й держава буде допомагати більше, і пенсіонери будуть отримувати більші пенсії, і лікарі, і вчителі.  

ВІДСУТНІСТЬ ЗАКОНУ ПРО ОПОДАТКУВАННЯ ГРАЛЬНОГО БІЗНЕСУ Є ПЕРЕШКОДОЮ ДЛЯ НАДХОДЖЕНЬ КОШТІВ ВІД ПРОДАЖУ ЛІЦЕНЗІЙ У БЮДЖЕТ

– Верховна Рада ухвалила ще не всі законопроєкти, які необхідні для повноцінного запуску ринку грального бізнесу. Зокрема, до питання оподаткування ще не дійшли, а законопроєкт щодо усунення колізії в законі в частині формування комісії – провалили. Коли парламент планує повернутися до цих питань?

– Ми не можемо до законопроєкту про усунення колізії повернутися на цій сесії, лише – на наступній, тому що якщо Верховна Рада відхиляє закон, то він може бути розглянутий знову не раніше наступної сесії. Мені не є зрозумілим рішення колег, які не підтримали його, це абсолютно технічний законопроєкт.

Законопроєкт про оподаткування рекомендований комітетом до зали. Він передбачає єдину ставку податку для всіх, незалежно від виду грального бізнесу. Немає такого, як було раніше – у кого лобіст сильніший, той виторговує собі нижчу ставку. Ставка єдина для всіх, умови єдині для всіх – будь ласка, ідіть працюйте і платіть державі гроші. Крім цього, треба зазначити, що ми говоримо не тільки про податок на прибуток, ми говоримо про додатковий податок саме з грального бізнесу – 10% понад податок на прибуток. І оподаткування виграшів також.

– Питання щодо колізії в законі щодо формування комісії. Законопроєкт, який мав це виправити, Рада провалила. В ньому пропонувалося формування комісії саме на базі Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, однак уряд уже сформував комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, яка вже видає ліцензії. Власне, ви плануєте все-таки залишитися на цій моделі – коли комісію формує уряд? 

– Там було три законопроєкти. Один пропонував формувати комісію на базі комітету, другій – на базі Кабінету міністрів і третій – теж Кабінету міністрів. Я переконаний, що це неконституційно, якщо комітет Верховної Ради буде створювати комісію, не треба підміняти виконавчу владу. 

Комісія, яка створена, вона була створена відповідно до “антиковідного” закону, який давав можливість Кабінету міністрів призначати чиновників категорії “А” поза конкурсом саме на період карантину. Коли карантин завершиться, цю комісію треба буде змінювати і проводити відкритий конкурс, і тоді питання цієї поправки буде дуже актуальним. Я думаю, що ми у вересні зареєструємо цей законопроєкт і швидко його проведемо. 

– У бюджеті на цей рік закладено 7,5 млрд грн доходів від продажу ліцензій на ведення грального бізнесу. Зважаючи на те, що досі не ухвалили всі необхідні законодавчі акти для запуску ринку, чи можуть реалізуватися ці очікування? 

– Це є перешкодою, я з вами абсолютно погоджуюся. Відсутність податкового закону є перешкодою для того, аби видавали ліцензії, це правда. Вони працювати можуть, але для певних  видів діяльності такі умови оподаткування, які передбачені зараз, не є вигідними. Наприклад, зали гральних автоматів по нашому закону можуть організовуватися в готелях 3, 4, 5 зірок. Але при цьому ми в законі їх зобов’язали, що виграшний фонд у них може бути не менше 90%, тобто вони 90% повинні віддавати гравцям. А в Податковому кодексі визначається на сьогодні, що ставка оподаткування з них – 10% з обороту. Таким чином, вони фізично не можуть працювати. Або вони повинні, отримуючи ліцензію, розуміти, що вони будуть працювати в тіні, ми людей ставимо в якесь абсолютно абсурдне становище. 

– У зв’язку з цим у мене запитання, чи можливі ще зміни в умовах, порядку ведення грального бізнесу? 

– У нас дійсно високі плати на ліцензії, чи не найвищі у світі. Ми дуже довго ухвалювали цей, основний закон про легалізацію грального бізнесу, проводили консультації з різними гравцями на ринку, які працювали до заборони, під час заборони. Ті податкові ставки, які ми ввели, є певною мірою компромісними.  Ми дійсно хотіли зібрати якомога більше, але при цьому дати можливість бізнесу також заробляти. І саме тому ті умови оподаткування, які ми запропонували – єдина ставка для всіх – вони для нас повинні сприйматися в контексті ліцензування також. Ліцензія завелика, але з іншого боку – ми маємо підвищене, але справедливе оподаткування.

– Під час ухвалення податкових законопроєктів щодо грального бізнесу було дуже багато дискусій…

– Я слідкую за цією сферою з 1997 року. Так було завжди. Завжди гральний бізнес притягував лобістів. Однак, зараз, безперечно, пристрасті розпалені. Всі намагаються проштовхнути свій інтерес на шкоду інтересам інших гравців ринку. У нас навіть є такий кумедний депутат, який спочатку відстоював одну ставку оподаткування для всіх видів грального бізнесу, подав відповідний законопроєкт, підтримав його на комітеті, а потім десь через рік, чомусь (сміється), змінив свою думку на протилежну, – різні ставки для всіх, яку почав відстоювати з таким самим натхненням.  

– Останнє запитання стосуватиметься державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. На засіданні комітету 31 березня було одностайно ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді ухвалити за основу законопроєкт №5104, який передбачає запровадження державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників у частині страхування сільськогосподарської продукції. Спрогнозуйте результати реалізації законопроєкту для зацікавлених осіб, тобто для сільськогосподарських товаровиробників та страхових компаній. 

– Ідеться про ефективний інструмент, яким ми стимулюємо розвиток сільського господарства. Інструмент страхування ризиків. Він на сьогодні працює не у повному обсязі, тому нам запропонував уряд, і це було погоджено з аграріями, аби цей інструмент запрацював на повну, і в тому числі держава змогла б виділяти якісь кошти на те, аби малим фермерам давати таку підтримку. 

– А який зиск від ухвалення законопроєкту отримає держава?

– Робочі місця, бізнес буде працювати. Це і є завдання держави – стимулювати. Якщо ви говорите про якесь додаткове оподаткування – ні, в цьому випадку держава його не отримає. 

Ukrinform, Валерія Мацеха, Ангеліна Страшкулич. Київ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.