Ефект профана у керівництва ДБР

Актуально, Україна

Подеколи здається, що так звана українська політична еліта нарешті визначилась з національною ідеєю в контексті запуску нових органів публічної влади — біг по граблях. 

Фантастичні помилки топ-керівників держави, здійснені по третьому колу, дають змогу зрозуміти суть їхньої поведінки. Стратегія підміняється тактикою, верховенство права калічиться політичною доцільністю. Саме таку “епітафію” можна було б написати на будівлі на столичній вулиці Симона Петлюри, адже там уже рік не можуть запустити новий орган досудового розслідування під назвою Державне бюро розслідувань.

Ми вже не раз розглядали ситуацію стосовно запуску ДБР — починаючи від прогнозованого обрання вищого керівництва Бюро і закінчуючи “каруселями” щодо блокування призначення слідчих, керівників управлінь та протягуванням “своїх” на посади всупереч вимогам закону.

Цього разу розберемо найсвіжіші тренди, аби стало зрозуміло — дехто не зупиниться, поки не отримає під контроль ДБР. Проте існує також інший варіант розвитку подій — повний перезапуск органу правопорядку. І першою “шапка” злетить з директора ДБР Романа Труби. Річ у тому, що він кілька разів публічно провалився за останні три тижні.

Насамперед повернув подання зовнішньої комісії щодо призначення 27 кандидатів на керівні посади середньої ланки. Причина — додаткові запитання до окремих кандидатів та відсутність результатів перевірки на поліграфі. Згодом було обрано 14 переможців конкурсу на посади заступників директорів 7 територіальних управлінь ДБР, як наслідок — усупереч закону, без погодження зі своїми заступниками, було призначено 5 заступників директорів територіальних управлінь у Хмельницькому, Києві, Мелітополі, Краматорську та Миколаєві. Окрім цього,  — підписано наказ про призначення заступника керівника територіального підрозділу у Львові. Його ім’я Віталій Стець. Третім хибним кроком стало введення в оману представників громадськості та міжнародників, коли на зустріч були запрошені непрофільні активісти, які мало розумілися на темі і повністю підтримали тези Романа Труби. Четвертий крок, про який наразі мало хто ще знає, — репрезентація свого бачення “виходу з ситуації” в Страсбурзі. Там директор ДБР Роман Труба запропонував 5 кроків, які допоможуть запустити Бюро. Серед них: відбір переможців на керівні посади середньої ланки (зроблено, але Труба їх не призначив), відбір співробітників ДБР (зроблено, але Труба їх не призначив), створення територіальних управлінь (не зроблено, адже підконтрольна Трубі комісія затягує), прийняття відповідних змін до Закону України “Про Державне Бюро розслідувань” (зважаючи на те, що Труба показово не прийшов на останні засідання профільного комітету Верховної Ради, має сумнівні перспективи), отримання головного офісу для ДБР (одна будівля під арештом, в іншій — відсутній ремонт та елементарні умови для перебування).

Коротко схарактеризуємо кожен з кроків, про які Роман Труба говорив під час засідання з європейцями. Важливо зрозуміти дисонанс у меседжі директора ДБР, адже він стверджує, що перший відбір керівництва середньої ланки довів нездатність зовнішньої комісії добирати кадри. Нагадаємо, що саме зовнішня комісія обрала Романа Трубу та двох його заступників рівно рік тому. В цьому ж аспекті очільник Бюро виділяє важливий аспект — комісія мала надати результати перевірки на поліграфі в Бюро, а не тільки подання. Тому, зважаючи на постійні маніпуляції Романа Труби стосовно поліграфа, опублікуємо відповідь зовнішньої комісії. Згідно з їхнім листом, Закон не містить жодної вимоги про надання комісією будь-яких інших документів при передачі подання прем’єр-міністру України про призначення переможця конкурсу Труби Романа Михайловича директором ДБР. Отже, комісією не передавалися його (Труби) результати психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа.

Zoom

Але цим наше дослідження не закінчилось, адже на одному з останніх засідань комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Роман Труба заявив, що “припустився помилки” і призначив на посаду своїх заступників — Ольгу Варченко та Олександра Буряка — без ознайомлення з результатами перевірки їх на поліграфі. Саме тому аналогічне запитання було поставлено вищезгаданій комісії. Відповідно до їх позиції, при внесенні подання директору ДБР про призначення двох заступників не передавалися результати психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа згаданих кандидатів — переможців конкурсу.

І є юридичне обгрунтування цього, адже згідно із статтею 26 Закону “Про Державне Бюро розслідувань” результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа використовуються під час проведення співбесіди з кандидатом виключно як інформація ймовірного характеру, яка сприяє формуванню оцінки працівника, що, в тому числі, відповідно зафіксовано і в Регламенті конкурсної комісії, а саме, що результати дослідження враховуються під час прийняття рішення про відбір кандидата для внесення на розгляд подання про призначення на відповідну посаду і не оприлюднюються (пункти 12.3, 12.4 Регламенту).

Вищезгадану інформацію офіційно підтвердили і в Адміністрації президента України. Відповідно до вимог ч.1 ст.11 Закону “Про Державне Бюро розслідувань” директор Бюро призначається на посаду президентом України за поданням прем’єр-міністра України відповідно до подання (виключно один документ) конкурсної комісії.

Zoom

Також Роман Труба стверджував, що зовнішня конкурсна комісія не тільки порушила закон, але й продемонструвала політичну залежність через три чинники — відмовилась визнати порушення (власне, особисто членами комісії) закону, намагалась натиснути на голову ДБР через профільний парламентський комітет, а також погрозами судових спорів. Рік тому комісія діяла неупереджено і відкрито, а зараз — неочікувано стала залежною? Подвійні стандарти не оминули голову директора ДБР.

Стосовно набору кадрів. Питання чомусь не розв’язується Романом Трубою самостійно. Конкурсна комісія №1 з відбору кадрів для центрального апарату закінчила свою роботу ще на початку серпня. Проте слідчі відповідного підрозділу досі не призначені, адже на прохання Романа Труба вони двічі подавали е-декларацію до Реєстру, а також двічі писали заяву про проходження спеціальної перевірки. Неофіційно стало відомо, що Роман Труба хоче “випотрошити” склад слідчих центрального апарату, адже там мало репрезентантів оточення директора ДБР. Більше того, за принципову незгоду “дотримуватися настанов Труби” голова вищезгаданої комісії Руслан Бірюков був змушений написати заяву про звільнення.

Конкурсна комісія №2, очолювана близьким соратником директора Олегом Шрамом, досі не може провести конкурсний відбір, хоча стартували вони приблизно в ті ж строки і за аналогічної кількості претендентів на посади. Що заважає директору ДБР призначити слідчих центрального апарату?

Питання отримання офісу для ДБР передбачає суто операційні дії, яких чомусь досі не здійснив очільник Бюро. Нагадаємо, Романа Трубу було призначено на посаду 22 листопада 2017 року. Дивно бачити, що питання з офісом не те, що не вирішено, воно навіть не стоїть першим на порядку денному.

Тим часом знову виникло питання щодо відсутності справжньої люстраційної перевірки Романа Труба. Як відомо, з ухваленням Закону “Про очищення влади” всі топ-посадовці режиму Януковича, а також представники правоохоронних органів підпадали під заборону надалі обіймати публічні посади. Проте дехто зумів уникнути цієї долі (люстраційної заборони), відсидівшись на посадах, які не передбачені у згаданому законодавчому акті. Посада прокурора Пустомитівського району Львівської області не була в контексті Закону “Про очищення влади”, проте в статті 3 цього нормативно-правового акта передбачено й інші критерії. Пункт 12 частини 2 передбачає, що під люстрацію підпадає і працівник органу прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво, вносив подання, погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення у суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” від 29 січня 2014 року, Закону України “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України” від 21 лютого 2014 року.

шевцив

Андрій Шевців

Ми розпитали депутата Львівської міської ради Андрія Шевціва, який фігурував у кримінальному провадженні, де процесуальне керівництво здійснювалося Пустомитівською прокуратурою та підозра якому погоджувалася безпосередньо Романом Трубою. Обидва процесуальних документи — Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання та повідомлення про підозру — підписані нинішнім директором ДБР.

клопотання_1клопотання_2клопотання_3Андрій Шевців стверджує, що йому тоді персонально передавали “привіт” щодо “посадки”, навіть радили піти обрати фарбу для камери, в якій він відбуватиме покарання після завершення Євромайдану. І, як уточнив депутат Львівської міськради, одним з двигунів “посадки” та обрання якомога жорсткішого запобіжного заходу був саме Роман Труба.

повідомлення_1повідомлення_2повідомлення_3Яким чином Генеральна прокуратура після завершення Революції гідності провела люстраційну перевірку і надала відповідні документи Міністерству юстиції — незрозуміло.Очевидно, що за посадою Роман Труба не підпадав під люстрацію. Але погодження клопотання про запобіжний захід та “підозра” — це саме те, за що і потрібно не допускати до публічної служби.

Зрештою, ми надішлемо запити до всіх інституцій з проханням роз’яснити, як Роман Труба уник люстрації. Цілком можливо, Юрій Луценко, який нещодавно “підтримав” директора ДБР у непризначенні 27 кандидатів на керівні посади середньої ланки, і зараз “прикриє” Романа Михайловича. Проте в Генпрокурора завжди є можливість зорієнтуватися на верховенство права, а не на політичну доцільність, щоб надати правдиві дані щодо погодження процесуальних документів та потрапляння під люстраційні заборони директора ДБР.

У кожнім разі, ефект Данніга-Крюгера (ефект профана) прямо вбачається в цій ситуації. Адже окремі керівники з низькою кваліфікацією роблять помилкові висновки та імплементують невдалі рішення, проте їхня некомпетентність не дозволяє усвідомити це. Як наслідок, вони страждають на уявну зверхність щодо інших колег, вважаючи свої здібності вищими за пересічні. Це й призводить до того, що менш компетентні керівники ДБР оцінюватимуть свої здібності вище за тих, у кого вони насправді вищі. Умисно не називатиму прізвища цих людей, адже їх там троє, проте над тим треба замислитись і зупинитися в намаганні взяти Бюро під контроль настільки примітивними методами маніпуляцій.

Залишити відповідь