Якщо Європа зрадить Україну, вона сама віддасть себе на поталу Путіну, – німецький журналіст

Євросоюзу у спілкуванні з Путіним допоможе лише жорсткість

Замість того, щоб відкинути російський проект “Північний потік-2”, Ангела Меркель намагається домогтися від Москви поступок. Однак у спілкуванні з Володимиром Путіним допоможе тільки жорсткість. Припинення будівництва газопроводу в обхід України стало б першим чітким сигналом про те, що Європа серйозно налаштована проти глави Кремля.

Про це у статті для Die Welt пише оглядач Річард Герцінгер.

Зважаючи на те, що між ЄС та США загострюється конфлікт на тлі виходу Америки з іранської ядерної угоди, існує небезпека того, що Європа може відвернутися від України і зблизитися із путінською Росією. У цьому важливу позицію займає Німеччина, і, відповідно, саме її підтримкою прагне заручитися Кремль, розмірковує журналіст.

18 травня, під час свого візиту в Сочі канцлер Німеччини Ангела Меркель підтвердила позицію ЄС щодо російської агресії в Україні, а також прихильність трансатлантичним домовленостям. Однак у німецькому суспільстві відчувається все сильніший тиск з боку лобістів Кремля, які виступають за “нормалізацію” відносин із російською автократією.

У рамках цієї дискусії ключову роль відіграє питання про перспективи газопроводу “Північний потік-2”, який може посилити залежність Європи від “Газпрому”. Між тим Меркель вимагає від Москви гарантій, що будівництво нового газопроводу не відіб’ється негативно на Україні, йдеться у статті.

Відповідь Путіна (щодо будівництва “Північного потоку-2”) була типовою для нього – загадковою і одночасно цинічною: Росія продовжить постачати газ в Україну, поки це буде “економічно доцільно”. Інакше кажучи, те, чи отримає Україна газ і в якому обсязі, вирішувати буде тільки Кремль,
– йдеться у статті.

“У тому, що стосується війни в Україні, Путін навіть не думає про якісь поступки. Під час візиту канцлера його гібридні війська продовжували обстрілювати Донбас і вбивати мирних жителів. Відкривши днями міст, що зв’язав Крим з материковою територією Росії, він демонстративно закріпив анексію української території. А ЄС мовчки це прийняв”, – констатує автор публікації.

Наскільки великою президент РФ вважає свою перевагу над європейцями, він продемонстрував безпосередньо перед зустріччю з Меркель, прийнявши в Сочі військового злочинця Башара Асада. Він не просто ставить ЄС у контексті ситуації в Сирії перед фактами, а й хоче змусити Євросоюз фінансувати відновлення цієї країни під керівництвом сирійського диктатора.

Оскільки європейці після виходу США з ядерної угоди з Іраном за всяку ціну хочуть зберегти її, вони переконують себе що мають спільні інтереси з Росією. Але насправді Москва – головний союзник іранського режиму, спільно з яким вона перетворила Сирію в безкраї руїни, продовжує Герцінгер. На тлі такої геополітичної плутанини Європа може втратити інтерес до України та її боротьбу за право приєднатися до вільного Заходу і його цінностей.

Однак саме в Україні вирішується доля європейської демократії. Якщо Європа зрадить Україну, вона сама віддасть себе на відкуп неоімперської сваволі Путіна. (…) Врятувати ЄС від цього може не тихе і оманливе “зближення” з Путіним, а лише жорстка позиція і солідарність з друзями,
– робить висновок аналітик.

Що таке “Північний потік-2”? Це проект магістрального газопроводу з Росії в Німеччину, який хочуть прокласти через Балтійське море в обхід України. Будівництво цього газопроводу різко засудили США, а в Єврокомісії заявили, що він порушуватиме принципи прозорості, недискримінації та рівного доступу.

Незалежна Служба Новин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *