Фото з Facebook

Ви бізнесмен? Тоді 100% стикалися з проблемою непередбачуваних затримок та непрогнозованої втрати коштів під час проведення митної перевірки, подання документів чи огляду товарів на кордоні. Час – це гроші, а бізнес гроші рахувати вміє. Чи є вихід з цієї ситуації? Чи можливо для бізнесу спростити процедуру митного оформлення товарів? Свою думку висловлює експерт Громадської ради при ГУ ДФС у м. Києві Валерій ГУБАРЄВ.

Впровадження євроінтеграційних про цесів в Україні потребує пошуку шляхів для більш ефективного здійснення митної справи, постійного підвищення рівня національної та зовнішньоекономічної безпеки країни. Від цього залежить й інтенсивність інтеграції України в світовий економічний простір.

Митно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності повинно поєднати реалізацію контрольної та фіскальної функцій митниць із забезпеченням конкурентоспроможності вітчизняного виробництва та економіки держави в цілому.

У всьому світі митниця – це державний орган, який здійснює контроль за переміщенням товарів через митний кордон, перевіряє достовірність декларування товарів, контролює правильність сплати митних платежів та бореться з контрабандою, у тому числі, з так званою «контрабандою» товарів. Від її налагодженої, професійної та непомітної роботи (а в цьому і є «сервісна» функція митниці) залежить простота ведення бізнесу в міжнародній торгівлі, прискорення здійснення логістичних процесів та скорочення часу на переміщення товарів. Як наслідок, покращується діловий клімат, збільшується товарообіг, спрощується процедура виконання митних формальностей.

Згідно зі ст.544 Митного кодексу України одним із завдань митниці є «забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати», а також «створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, збільшення товарообігу…». А ст.2 Митного кодексу ЄС передбачено, що «митні органи відповідають, головним чином, за здійснення контролю за міжнародною торгівлею, тим самим, сприяючи справедливій і відкритій торгівлі, і в цілому займаються забезпеченням безпеки ланцюга поставок, шляхом забезпечення захисту фінансових інтересів та економічної безпеки, у тому числі, – від несправедливої і незаконної торгівлі…».

Сьогодні український бізнес, що займається зовнішньоекономічною діяльністю, постійно стикається із занадто прискіпливим поглядом митниці на майже кожну торговельну операцію під час переміщення товарів через митний кордон України. Метою такої уваги є перевірка достовірності декларування товарів. А особлива увага митниці зосереджена на підвищенні контролю за правильністю нарахування та сплатою митних платежів.

Якщо товарообіг по імпорту в Україну у 2017 році (у порівнянні з 2016 роком) зріс майже на 27,5% (у 2016 р – $38,8 млрд, у 2017 р. – $49,5 млрд), то методи та принципи роботи митниці в цьому напрямку майже не змінилися.

Причина проста – наповнення бюджету держави будь-яким можливим способом. На даний час, акцент роботи ДФС направлено на «збір податків на кордоні» без детального аналізу зовнішньоекономічних операцій і добропорядності суб’єктів ЗЕД, ретельної перевірки заявлених даних в митних деклараціях без прискіпливого аналізу інформації з митних джерел інших держав.

За даними ДФС, до держбюджету у 2017 році митницями забезпечено надходження митних платежів у сумі 303,8 млрд грн. але Це ті кошти, які бізнес самостійно і добровільно сплатив у якості податків. А в чому полягала ефективність роботи митних органів по наповненню держбюджету? Так, сума додаткових надходжень від роботи митниць: в частині коригування митної вартості склала 4,2 млрд грн, від контролю за правильністю класифікації товарів – 267,7 млн грн, від контролю за правильністю декларування країни походження – 176,5 млн грн. І все це відбулося при заявлені товарів та документів під час ввезення товарів на митну територію України.

Виходить, що максимальна увага до сплати митних платежів приділяється тільки на момент наявності товарів у зонах митного контрою?! Причому обізнаність у визначенні митної вартості, коду товару та країни походження, можливому ухиленні від сплати податків, демонструють не тільки митники, а й «фахівці» з інших правоохоронних органів?!

Для бізнесу ці дії обертаються збільшенням часу на проведення митної перевірки, на подання додаткових документів, на проведення митного огляду товарів. Як наслідок – непередбачувана затримка та непрогнозована втрата коштів. Час – це гроші, а бізнес гроші рахувати вміє. Чи є вихід з цієї ситуації? Чи можливо для бізнесу спростити процедуру митного оформлення товарів?…

Що таке митний пост-аудит?

Слід почати з того, що митний пост- аудит, як форма митного контролю, був започаткований Конвенцією про гармонізацію та спрощення митних процедур (Кіотська конвенція, 1973 р.), норми якої набрали чинності та стали обов’язковими для України з 15 вересня 2011 року. І ця форма контролю наразі є основною формою митного контролю в Європейському співтоваристві.
Так званий «митний пост-аудит» – це одна з форм митного контролю, яку здійснюють митні органи для перевірки правильності та достовірності даних, заявлених під час митного оформлення товарів. А «митний контроль» – сукупність заходів, що здійснюється митними органами України з метою забезпечення норм національного митного законодавства та міжнародних актів з питань митної справи.

Ґрунтуючись на цьому визначенні, Всесвітня митна організація (ВМО) визначає митний пост-аудит як процес, що дозволяє митним органам проводити контроль за достовірністю даних, заявлених у митній декларації після процедури митного оформлення. Митний кодекс ЄС (ст. 27) встановлює, що «митні органи можуть після випуску товарів перевіряти будь-які данні, які мають відношення до товарів, що були переміщені через митний кордон».

Також, ВМО наголошує на необхідності використання пост-аудиту задля скорочення часу митного оформлення, а також зменшення бюрократичних та корупційних проявів при виконанні митних формальностей. Ця організація розробила Методичні рекомендації з митного пост-аудиту (WCO – Guidelines for Post-clearance audit, 2012), що містять фактично покрокову інструкцію щодо запровадження та використання такої форми митного контролю країнами-членами ВМО.

Найкращі принципи і стандарти ЄС в галузі митної справи зосереджено в Митних прототипах (Customs Blueprints)
— комплексі заходів практичного характеру, розроблених європейськими митними експертами. Це своєрідні стандарти, у порівнянні з якими можна оцінювати недоліки функціонування митних адміністрацій і вносити відповідні зміни до стратегії їх діяльності. Одним із 22 напрямів Митних прототипів є митний пост-аудит, який передбачає сприяння розвитку міжнародної торгівлі шляхом встановлення балансу між спрощенням торговельних процедур, з одного боку, і забезпечення ефективного митного контролю та безпеки – з іншого.

Після вступу в дію у 2012 році МК України було здійснено потужний крок вперед у нормативно-правовому регулюванні проведення митницею документальних перевірок. На початку впровадження такої форми митного контролю було досягнуто певних результатів, але сьогодні митний пост-аудит в Україні майже не працює. За інформацією від ДФС, за результатами роботи митного пост-аудиту у 2017 році, до держбюджету надійшло лише 21,4 млн грн! Для прикладу, у 2012 році ця цифра складала більш ніж 100 млн грн! Але зараз питання не в цифрах…

Чому не працює митний пост-аудит?

Документальні перевірки, відповідно до ст. 336 МК України, є однією з форм митного контролю. Отже, цілком логічним було б проводити їх посадовими особами митних органів, зважаючи на наявність фахових знань та оперативність отримання, обміну інформацією в межах одного відомства.

Проте, у зв’язку з проведенням у 2012 році адміністративної реформи та утворенням Міністерства доходів і зборів України шляхом злиття митної та податкової служби України, у національне законодавство (передусім в МК України) були внесені відповідні зміни. Повноваження на проведення перевірок щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи були передані відповідним підрозділам головних управлінь Міністерства доходів і зборів. А підрозділи митного аудиту в митницях взагалі були ліквідовані.

Після чергового реформування та утворення на тлі Міндоходів ДФСУ, ці повноваження так і лишились у відповідних підрозділах Головних управлінь. Підрозділу митного аудиту у митницях досі не існує і на даний час. А рішення про передачу митних повноважень податківцям було абсолютно неправильним. Воно вкрай негативно впливає на ефективність використання та розвиток самого митного пост-аудиту в державі.

У контексті висвітлення питання митного контролю товарів після їх випуску слід зазначити, що лише співпраця податкової та митної служб могла б мати дієвий результат. Адже, наприклад, при імпорті товару його подальший шлях можна було б відстежити від кордону (до того ж, зважаючи на можливість міжнародного обміну інформацією, – навіть від виробника) до кінцевого споживача.

Водночас була б забезпечена як контрольна (митна) функція (перевірки наявності всіх дозвільних документів уповноважених держорганів на ввезення та реалізацію товарів, виявлення незаконно ввезених чи заборонених до ввезення товарів, дотримання заходів нетарифного регулювання ЗЕД тощо), так і фіскальна функція (перевірки правильності визначення митної вартості товарів та відповідно контроль за правильністю нарахування та сплати митних платежів).

На жаль, сьогодні, цей принцип не працює. Контроль за базою оподаткування на всьому ланцюгу постачання від імпортера до кінцевого споживача організовано не було, як і не було впроваджено належний обмін інформацією ані на міжнародному, ані на національному рівнях.

Крім того, на ефективність здійснення такої форми митного контролю негативно вплинула відсутність в ГУ Міндоходів/ДФС достатньої кількості спеціалістів з відповідною кваліфікацією та досвідом роботи в сфері державної митної справи, що напевно можна вважати запорукою успішного застосування митного пост-аудиту.

Тому треба визнати, що митний пост-аудит, як одну з найефективніших форм митного контролю, фактично нівельовано і розчинено серед контрольно-перевірочної роботи податківців, звівши нанівець його ефективність через неправильне розуміння суті самого процесу.

Що треба зробити для повноцінної роботи митного пост-аудиту?

Для розвитку та ефективного використання митного пост-аудиту в Україні потрібно вирішити певне коло питань як на законодавчому рівні, так і в адміністративному полі керування самим процесом.

По-перше, сам термін «митний пост-аудит» треба ввести в національне митне законодавство держави (МК України). А також розробити та впровадити механізм роботи цієї форми митного контролю відповідними нормативно-правовими актами, які б визначали: форми, обсяги, процедуру проведення документальних перевірок, у тому числі – із застосування сучасних інформаційний технологій, а також права і обов’язки усіх учасників процесу.

До того ж треба налагодити співпрацю між суб’єктами ЗЕД та митними органами України в частині однакового розуміння процедур виконання митних формальностей як під час, так і після митного оформлення товарів, у тому числі, шляхом доведення необхідної інформації за допомогою інформаційних ресурсів, розробки відповідних методологічних інструкцій, проведення робочих зустрічей з громадськістю та суспільством.

По-друге, професіональний підхід. Нарахування правильності та контроль за сплатою митних платежів є однією із функцій митних органів. Не менш важливими є й інші функції: створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил та ін. Саме у контексті виконання цих функцій і буде встановлено дієвий контроль за переміщенням товарів через митний кордон України.

На жаль, за останні роки фіскальна функція митних органів мала пріоритетне значення в умовах дефіциту бюджетних коштів. Тож митним органам треба взяти до уваги той факт, що первинно суб’єкти ЗЕД є лише учасниками процесу міжнародної торгівлі, а вже потім, при достатній наявності відповідної інформації, порушниками митних правил, у тому числі – по несплаті митних платежів.

По-третє, при застосуванні митного пост-аудиту слід враховувати і так званий «людський фактор». Тобто перевірку повинен здійснювати високопрофесійний персонал митних органів з відповідним рівнем знань та досвідом роботи. Для того, щоб вирішити цю проблему цього потрібно постійно проводити професійне навчання, тренінги та курси для працівників митниці. В результаті підвищиться ефективність проведення митного пост-аудиту.

В Україні залишається високий рівень випадків корупційних діянь серед працівників митниці. Для того, щоб уникнути цього негативного явища, потрібно посилити контроль за діяльністю працівників митних органів, а також створити більш жорстку систему покарань за порушення закону – обов’язкове притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Не менший рівень фінансової та кримінальної відповідальності за порушення митного законодавства повинен бути і у недобросовісних учасників ЗЕД.

Також слід відмітити, що значну роль в підвищенні ефективності митного пост-аудиту повинна зіграти належно налагоджена робота «системи управління ризиками» і введення в Україні для суб’єктів господарювання статусу «уповноваженого економічного оператора».

Завершити огляд питання хотілося б чимось приємним, наприклад, позитивними наслідками від правильно організованого проведення митного пост-аудиту. Варто зауважити, що його результати вигідні усім сторонам:
• митним органам, перш за все, через відсутність занадто обмежених часових нормативів для перевірки безліч документів при здійснені процедури митного контролю та митного оформлення товарів (зараз, відповідно до ст. 255 МК України, це лише 4 години) та можливість перенесення проведення митного контролю на інший термін (до 3-х років);
• державі – отримання до держбюджету усіх митних платежів, які повинні бути перераховані під час ввезення товарів на митну територію України (плюс штрафні санкції); збільшення товарообігу, запровадження та використання дієвого принципу «невідворотності покарання»;
• законослухняним ​суб’єктам ЗЕД – через відсутність втрат часу і грошей на безпідставні затримки митного оформлення, черги на кордоні; зменшення бюрократичних завад і корупційних факторів, отримання реальних спрощень ведення бізнесу в міжнародній торгівлі. Незаконослухняним суб’єктам ЗЕД переміщувати через митний кордон товари не тільки фінансово невигідно, а й кримінально небезпечно.

Таким чином, застосування митного пост-аудиту забезпечує:
– скорочення часу митного оформлення, що, як наслідок, заощаджує кошти суб’єктів ЗЕД та надає можливість узгоджувати чіткі строки доставки товарів з контрагентами, а також не обмежує митних органів для прийняття відповідних рішень ані стислими часовими рамками, ані нестачею необхідних для прийняття таких рішень документів;
– сприяння підвищенню самоорганізації суб’єктів ЗЕД, зокрема, через небажання потрапити у групу ризику, що матиме наслідком в результаті призведе до застосування фундаментального контролю при митному оформленні, а, отже, знов збільшення часу і витрат;
– збільшення «білого» імпорту, передусім через підвищення вірогідності викриття незаконних оборудок під час документальної перевірки та, як наслідок, застосування заходів адміністративної чи кримінальної відповідальності. До речі, на сьогодні санкції за порушення митних правил досить значні: 100% вартості товарів з їх конфіскацією (ст. 483 МК України), 300% несплаченої суми митних платежів (ст. 485 МК України) і т. п.;
– можливість відстежувати товар на всьому ланцюгу постачання від імпортера до кінцевого споживача, що дозволяє здійснювати дієвий контроль за базою оподаткування та дотриманням заходів нетарифного регулювання, а також ускладнює організацію незаконних схем переміщення;
– зниження корупційних проявів через зменшення впливу людського фактору при переміщенні товарів, а також об’єктивного застосування системи управління ризиками;
– можливість визначення відповідності суб’єкта ЗЕД критеріям для отримання статусу уповноваженого економічного оператора.

Сучасна міжнародна торгівля працює в стислі терміни. Митниця повинна враховувати це у своїй діяльності. Обмежена кількість документів, що надається на момент ввезення, не дає повної картини умов комерційної транзакції, які необхідні для правильного визначення митної вартості, класифікації товару, визначення країни походження, застосування певних преференцій, а, як наслідок, і перевірки правильності нарахування і сплати митних платежів.

Отже, митниця опиняється в ситуації, коли необхідно прийняти виважені та правильні рішення в край обмежений часовий термін. При використанні ефективної системи аналізу ризиків та пост-митного контролю митниця зможе більш ефективно зосередити свої ресурси і таким чином сприяти розвитку міжнародної торгівлі.

Тому більшість митних адміністрацій світу застосовують перевірку повноти сплати митних платежів саме при використанні принципу «митного пост-аудиту». Без розвиненої системи митного пост-аудиту, тобто перенесення застосування митного контролю після випуску товарів, говорити про прискорення виконання митних формальностей та спрощення процедур міжнародної торгівлі просто неможливо!

Незалежна Служба Новин за матеріалами видання Robotodavez

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *