Тетяна Острікова: “Правоохоронні органи потрібно усунути від процесу розмитнення звичайних товарів”

“Цензор.НЕТ” поспілкувався з народним депутатом від “Самопомочі”, головою підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу Комітету ВР з питань податкової та митної політики Тетяною Остріковою.

Цікаво було почути про контрабандних баронів, “авторитетів” та інші сили, які насправді контролюють місцеві митниці, про корупційну “ренту” з контейнерів, про 2 кримінальні справи на 14000 тисяч перевірок і провал “Чорних сотень”, про “революційний” законопроект 7010, який значно спростить процедуру митного оформлення, і завдяки якому передбачено реальне, а не декларативне впровадження Єдиного вікна.

Пані Тетяна також розкритикувала митну політику прем’єра Володимира Гройсмана, але, як виявилося під час інтерв’ю, масштаби контрабанди в Україні настільки великі, що навіть працівникам Комітету іноді доводиться замовляти товари без фіскальних чеків…

Тетяна Острікова: Правоохоронні органи потрібно усунути від процесу розмитнення звичайних товарів 01

ТАРИФИ ХАБАРІВ КОНТРОЛЮЮЧИХ СТРУКТУР НА МИТНИЦІ

-В якому стані зараз митниця?

-Перш за все, треба сказати, що митної служби в Україні немає. Навіть у Митному кодексі серед термінів і понять відсутнє визначення “митний орган”. Натомість, там фігурує поняття “орган доходів і зборів”. І якраз із цього починаються всі проблеми митної справи в нашій державі. За часів Януковича екс-міністр доходів та зборів Клименко отримав вказівку здійснити об’єднання Державної митної служби та податкової адміністрації в Міністерство доходів та зборів для консолідації всіх фінансових потоків і зручності протиправного контролю за ними, чим було покладено початок знищення митної справи. Об’єднання двох різних служб з кардинально різними функціями в одну призвело до того, що домінуючою стала фіскальна функція – тобто стягнення податків у бюджет, а функції митниці – безпека митного кордону, сприяння міжнародній торгівлі були викривлені та відійшли на другий план. Оскільки навіть на рівні Митного кодексу відсутнє поняття “митний орган”, сьогодні митна складова в ДФС представлена кількома департаментами у складі Державної фіскальної служби, як Департамент адміністрування митних платежів, Департамент організації митного контролю, Департамент таргетингу та управління митними ризиками, а також роз’єднаними та погано керованими з центру регіональними митницями. Внаслідок цього ситуація така, що сьогодні на певних митницях керують клани, кримінальні авторитети та місцеві “царьки”, політичні місцеві “еліти”. Наприклад, в Одеській митниці ДФС діють клани так званих “митних мінімізаторів”. Це не якісь невідомі особи, а організатори схем на митниці, активісти, які займаються митницею, називають три-чотири прізвища: Сердюки, Амінєви, Орести (Фірманюки), Альпєріни, і так далі. На іншій митниці, до прикладу на Львівській, керують кримінальні авторитети.

-Який авторитет контролює Львівську митницю?

-Львівський авторитет, причетний до однієї політичної сили, фактично, сьогодні контролює всі потоки на львівській митниці. Його прізвище відоме в певних колах.

-Пупс? Пупс, ще інколи пишуть в засобах масової інформації, що таке прізвище має депутат “Свободи” Кривицький.

– У моїй депутатській діяльності це невідомо, натомість правоохоронні органи мали б знати і прізвища, і прізвиська. Отже, керують клани, керують кримінальні авторитети, керують певні регіональні політичні “еліти”. Яскравим прикладом останнього є Чернівецька митниця ДФС, адже там здійснюють впливи ті, хто сьогодні намагаються контролювати область.

-Хто контролює Чернівецьку митницю? Хоча б який напрямок?

-Офіційно Чернівецьку митницю ДФС очолює пан Сологор.

-А він від кого?

-Я можу послугуватися тим, що люди кажуть та пишуть в мережі Інтернет. Згідно з наявною там інформацією, вплив на Буковинський край, в тому числі і на митницю, мають представники відомої політичної сили, яка має лідерів – вихідців з міста Чернівці.

-Тобто, якій політичній силі? Скажіть.

-Ми ж знаємо, яка політична сила має коріння з Чернівців.

-Ви кажете про “Народний фронт“, але просто не хочете самі вимовляти ці два страшних слова, так?

-Не те, що не хочу. Є певна політична сила, представники якої впливають на місцеву політику, зокрема і митну. І ще один приклад регіональної митниці, на діяльність якої впливають місцеві “еліти” – це Закарпатська митниця.

-А там яка структура?

-Там теж люди кажуть різне. Але там авторитет окремих місцевих феодалів настільки потужний, що, думаю, вони чинять істотний вплив на митницю. Окремі представники цієї династії присутні навіть серед  членів Податкового і митного комітету Верховної Ради.

– Ви так обережно кажете, ніби серед цих людей є представники “Самопомочі”.

-“Самопоміч” не є у владі. Ми є в опозиції до чинної влади, але не до держави та людей.

-“Свобода” теж.

-А я не казала, що “Свобода” керує якимись митницями. Я казала про кримінальних авторитетів.

Отже, за моїми спостереженнями, це виключно моя думка, різні митниці керуються різними силами: регіональними “елітами”, кримінальними авторитетами, групами митних мінімізаторів, яких у народі називають контрабандистами. І все це не може відбуватися без мовчазної згоди і сприяння представників правоохоронних органів.

-Конкретно яких?

-Підприємці надіслали мені файл, який називається “Затраты при импорте контейнеров”. Тут є витрати, які складаються з 14 пунктів та які сплачуються як по безготівковому перерахунку, так і готівкою (тобто поза правовим полем). Якщо ти суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, ти сплачуєш за певні послуги, супутні до митного очищення товарів: наприклад, за користування інфраструктурою порту, митного терміналу, розвантажувально-навантажувальні роботи, зберігання тощо. Такі послуги оплачуються в безготівковому порядку та впливають на кінцеву вартість імпортованих товарів. Але я пропоную подивитися на суми витрат з приміткою “нал”, тобто ті, які сплачується готівкою та не потрапляють в легальний оборот. Для прикладу, при митному очищенні контейнера, який прибув в Одеський морський торговий порт, фігурують такі цифри готівкою (залишаю термінологію оригіналу): випуск — 20 доларів, митниця — від 100 до 300, МВС — від 100 до 300 доларів, прикордонники — 50, власна безпека (очевидно, ДФС) — 200 доларів, податкова — 200 доларів, СБУ — 300–500 доларів. Це таблиця, складена тими, хто регулярно займається зовнішньоекономічною діяльністю, поставляючи в Україну звичайний товар широкого вжитку. Цей підприємець не хоче платити корупційну “ренту” силовикам та чиновникам і прагне працювати в легальному полі. Однак, на державному рівні держава в особі представників вищевказаних органів створює такі умови, за яких він вимушений іти на поклон до тих чи інших організаторів схем і здійснювати митне очищення за їх сприяння, або взагалі не буде працювати та закриє бізнес.

-Був тариф на сплату хабарів кешем нашим силовим структурам під час злочинної влади Януковича? У вас є така інформація?

-Давайте будемо говорити про 2011–2013 роки. Це був розквіт консолідації Клименком, екс-міністром доходів і зборів, потоків за дорученням так званої “Сім’ї”. Я тоді не була у владі, а працювала в бізнесі. Дуже добре пам’ятаю, як представники злочинноі влади “заганяли” бізнес до співпраці на їхніх корупційних вимогах, створювали штучні перешкоди в митному очищенні товарів, коли машини з вантажем могли тижнями стояти на митниці, здійснювали безпідставні перевірки, проводили обшуки, арешти складів з товаром, вивозили велику частину документів фінансово-господарської діяльності підприємства, тим самим фактично блокуючи його діяльність та торгівлю. Підприємці знають, що день припиненої торгівлі великого чи середнього підприємства може спричинити мільйонні збитки, адже і зарплату персоналу потрібно платити і супутні витрати, і упущена вигода. Це були їхні методи тиску на бізнес. Внаслідок цього тиску змушували підприємства брати участь у так званому “меморандумі” та працювати за встановленими ними правилами. Точних сум я назвати не можу, однак, як видно з отриманого мною файлу, і зараз корупційна “рента” з певних контейнерів може становити від 1500 до 2000 і більше тисяч доларів США.

-Тобто, можемо сказати, що революція пройшла не безслідно на митниці. Хабарі впали до 1500 доларів з контейнера.

-Нещодавно вийшов звіт Ради бізнесомбудсмена з актуальних проблем бізнесу у митній сфері. Велика частина проблем бізнесу на митниці, описаних у цьому звіті, присвячена зловживанню правоохоронцями під час переміщення та митного очищення товарів. Чому? По-перше, в нас Митним кодексом України встановлено виключні повноваження органу доходів і зборів щодо здійснення митної справи. Але дуже багато ситуацій, коли СБУ пише орієнтування на ім’я керівника тієї чи іншої митниці, в якому зазначає, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення вантажів компанії “Ромашка” чи компанії “Васильок” такі вантажі підлягають митному огляду із залученням уповноваженого співробітника СБУ. Тому що нібито СБУ здійснюється досудове слідство в кримінальному провадженні, наприклад, про фінансування тероризму, де хтось платив на когось, а той ще на когось, а ця третя фірма в десятому коліні мала відносини з компанією “Ромашка”, тому в них виникли підозри, що при імпорті “Ромашкою” комерційних товарів теж не все чисто.

-Без рішення суду?

-Без рішення суду. Простий лист. Як правило, це пишеться лист керівника того чи іншого органу СБУ на ім’я керівника тієї чи іншої митниці.

-Наскільки це масове явище?

-Це дуже поширене явище, яке робиться або з метою створити штучні перешкоди діяльності того чи іншого суб’єкта та подальшого “вирішення питання”, або можливий інший варіант, коли компанію замовили конкуренти. До мене, як до голови підкомітету з митної справи, надходить багато звернень підприємців про те, що правоохоронці, СБУ зокрема, без наявних законних та достатніх підстав ініціюють огляди вантажів підприємців на митниці. Особливо перед Новим роком, коли йде бум продажів товарів широкого вжитку, той чи інший підприємець хоче, щоб у торговельних мережах продавалися саме його товари, а не конкурентів. І він може через своїх “добрих” друзів чи знайомих у силових органах організувати проблеми на митниці своїм конкурентам, щоб їхні вантажі оглядалися з участю силовиків, а їхнє розмитнення затримувалось на невизначений час.

Зазвичай митники побоюються есбеушників, які можуть мати на них конкретний вплив. По-перше, в СБУ є підрозділи по боротьбі з корупцією, зокрема на митниці, тому митники перебувають під постійним пильним оком оперативників СБУ та мають страх бути спійманими за отримання 50–100 доларів хабара. По-друге, нехтування не зажди законними вимогами СБУ, може мати наслідком для митника низку негативних явищ: від проведення перевірки з відстороненням від займаної посади до провокації хабара, кримінальних проваджень, звинувачень у зловживанні владою тощо. Тому вони вимушені залучати до проведення таких митних оглядів представників правоохоронних органів, які можуть днями, тижнями не з’являтись і в такий спосіб затримують випуск товару у вільний обіг.

ВІДСТОРОНИТИ СИЛОВИКІВ ВІД МИТНИЦІ: НА 14 ТИСЯЧ ПЕРЕВІРОК – ДВІ КРИМІНАЛЬНІ СПРАВИ

-Що ви пропонуєте робити як народний депутат?

-Якщо ми говоримо про усунення правоохоронних органів від протиправного впливу на процеси митного очищення товарів, потрібно здійснити низку заходів. Зокрема, в Службі безпеки України потрібно вивільнити потенціал для виконання її прямих завдань по боротьбі з державною зрадою, шпигунством, тероризмом та іншими злочинами проти держави та національної безпеки. Антикорупційних органів, у свою чергу, є достатньо, тому СБУ не повинна боротися з економічною злочинністю. Отже, потрібно забрати в цієї служби повноваження боротися з корупцією та здійснювати так званий “контррозвідувальний захист економіки”. Так само, на мою думку, неефективними у боротьбі із схемами на митниці є економічні підрозділи поліції та податкова міліція, яка вже кілька років без повноважень. Відповідно, я в 2016 році розробила та зареєструвала у парламенті законопроект про “Про фінасову поліцію”, який вносить зміни в дуже велику кількість законів, усуває дублювання функцій по боротьбі з економічними злочинами різних правоохоронних органів, ліквідовує відповідні підрозділи та на їх місці створює один орган, який буде займатися ефективною боротьбою зі злочинами проти публічних фінансів. Це означає ті злочини, внаслідок вчинення яких відбувається недоотримання в бюджет публічних фінансів (наприклад, ухилення від сплати податків), а також ті злочини, внаслідок вчинення яких публічні фінанси розкрадаються з державного бюджету.

– Я вважаю популізмом, коли щось просто скасовується, і не створюється одночасно з ліквідацією альтернативне. Якщо ми ліквідуємо силовиків, але не створюємо ефективну митницю з відповідальними людьми, то скасування контролюючих цих присосок не змінить ситуацію.

-Мені простіше говорити про митну адміністрацію. Тому що це термін, який вживається у Всесвітній митній організації та в законодавстві ЄС. Якщо ми говоримо про реформу ДФС і створення потужної митної адміністрації, то я є першим лобістом цієї ініціативи. Саме такий орган має займатися митною безпекою держави, сприянням міжнародній торгівлі, контролем за переміщенням товарів через митний кордон України та сплатою митних платежів у повному розмірі. Митна адміністрація, а не поліція, СБУ чи інші правоохоронні органи, Іх потрібно усунути від процесу виконання митних формальностей при розмитненні звичайних товарів. Я не кажу, що вони взагалі не можуть туди заходити. Безумовно, є питання боротьби з переміщенням наркотичних засобів, зброї, підакцизних товарів, наприклад пального, коли під’їжджають танкери до корабля і їм зливається пальне. Тут митник не допоможе. Це організована злочинність, для запобігання та припинення якої мають задіюватися спецпідрозділи фізичного захисту із зброєю. Але у питаннях легальної економічної діяльності підприємства на митниці не має бути жодного – СБУ, поліції та інших правоохоронців, які довели свою неефективність у цьому напрямі. Доведу це на цифрах офіційної статистики. Згідно зі статистичним звітом на сайті Генеральної прокуратури України, Службою безпеки України в 2017 році відшкодовано збитків державі за закінченими кримінальними провадженнями – 1,6 млн грн.

-За рік?

-За весь 2017 рік. 1,6 млн гривень. Тут би пересічний платник податків мав поставити питання, скільки було витрачено його коштів на зарплати та утримання шановним хлопцям з СБУ.

Згідно з тим самим звітом, Національною поліцією України в 2017 році відшкодовано збитків державі за закінченими кримінальними провадженнями 112 мільйонів гривень, а податковою міліцією – близько 480 мільйонів гривень. Йдеться про всі закінчені кримінальні провадження, а не лише про схеми на митниці, втрати від яких оцінюються мінімум в 75 млрд грн щороку.

-Які висновки?

-Висновок простий, сьогодні в боротьбі із злочинами проти публічних фінансів панує колективна безвідповідальність та наявне дублювання функцій в різних правохоронних органах. Маючи втрати бюджету в сотні мільярдів гривень від економічних злочинів в бюджет всіма правоохоронними органами відшкодовано невелику частину.

А на утримання цих трьох органів витрачено близько 30 мільярдів.

-Насправді, ви навели трохи некоректне порівняння, бо ви порівнюєте бюджет усіх цих структур, хоча там багато інших підрозділів, не тільки економічних, і навіть у цих економічних підрозділів багато функцій поза відшкодуванням.

-Я це розумію і намагалася отримати інформацію, скільки витрачено конкретно на утримання підрозділів, які займаються боротьбою з так званою “економікою”. На жаль, поки що мені цю інформацію отримати не вдалось.

Щодо ініціювання ними митних оглядів, про які ми говорили вище, то офіційна статистика, отримана на мій депутатській запит, така. У 2016 році правоохоронними органами ініційовано 14537 митних оглядів з обов’язковим залученням до їх проведення оглядів співробітників правоохоронних органів. За їх наслідками складено аж 81 протокол про порушення митних правил та зареєстровано 2 кримінальних провадження.

-З понад 14 000 оглядів — два кримінальних провадження?

-Так, лише 2. Також, нараховано 180 000 гривень штрафів. Ефективність роботи правоохоронців на митниці “зашкалює” – аж 0,55%. Наголошу, що це цифри про те, чим закінчились ініційовані правоохоронцями огляди товарів на митниці. Майже нічим.

-Ваші цифри кажуть про те, що ініціювання правоохоронцями митних оглядів та залучення до їх проведення співробітників правохоронних органів зараз – взагалі зайве. І витрачати час такої кількості співробітників митниці та СБУ на це абсолютно непотрібно. Вони відкривають справи, які не мають перспективи.

-Саме так. Подивимось на 2017 рік. За 5 місяців 2017 року правоохоронці ініціювали 5214 митних оглядів. За їхніми наслідками оформлено 47 протоколів про порушення митних правил. Зареєстровано два кримінальних провадження. Ефективність – 0,47%. Сплачено до бюджету аж 2843 гривні штрафу. Є ще одна цифра, яку не можна не відзначити. Це 38943 гривні. Саме на цю цифру було скориговано митну вартість підприємцю за 5 місяців 2017 року. 2843 гривні штрафу і 38 000 гривень скориговано митну вартість.

АЛЬПЄРІНА БАЧИЛА В ЗАКЛАДІ ХАРЧУВАННЯ. ПОЧУВАВ ВІН СЕБЕ, ЯК КОРОЛЬ ЖИТТЯ.

-В Одесі чотири контрабандних барони України, відомих всьому місту, які працювали і за часів Кучми, і Януковича, і Ющенка, при всіх президентах, і зараз зберігаються. Тобто, Альпєрін, Сердюк, Орест Фірманюк і Амінєв. Ось відбулася приємна дивовижна несподіванка: затримали одного з тих, кого не затримували ніколи – Амінєва. Це викликає подив. З чим пов’язана ця безпрецедентна подія?

-Ну чому ж не було прецедентів? Альпєріна, наприклад, теж затримували за пропонування хабара щодо закриття справи, розслідуваної НАБУ. Вона стосувалася схеми, за якою підприємство заявляє певну занижену митну вартість товарів, митниця виносить рішення про коригування цієї заниженої митної вартості в сторону її збільшення, підприємство ці кошти резервує та одночасно “за домовленністю” з митницею йде в суд, з яким теж є “домовленість”, і суд повертає ці зарезервовані кошти.

Адже ця справа теж стовувалася митних оформлень, митних платежів. Генеральний прокурор гучно прозвітував, що затримали “короля контрабанди”. Але він вийшов під заставу, і щось я не чую ані від Генерального прокурора останнім часом, ані від НАБУ, що ця справа дійшла до логічного завершення – наприклад, що обвинувачуваний ознайомлюється з матеріалами справи або що справа направлена до суду. Не чути зараз цього. Тепер по Амінєву. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. І можу Вас запевнити, що 30 мільйонів гривень застави він знайде. Якщо в нього немає такого задекларованого доходу – він позичить, або хтось із родичів позичить йому на заставу. Довго він сидіти в СІЗО не буде.

-Але для ринку це важливий сигнал, бо такі як Амінєв, Фірманюк, Альпєрін, Сердюк стали символами корупції на митниці, мені здається, що все ж таки їхні арешти правоохоронцями треба вітати.

-Радіти можна буде тоді, коли організатори схем будуть притягнуті до кримінальної відповідальності та будуть відповідні вироки судів, що набудуть законноі сили. Щодо зазначених вами фігурантів, я із зазначеними особами не знайома. Як вони себе наразі почувають, сказати не можу. Людину, схожу на Альпєріна, бачила не так давно в закладі харчування. Поводився він, як король життя. І якихось зовнішніх ознак страждання від перебування під слідством та неминучості покарання у нього не спостерігалось.

Я вітаю будь-які дії, незалежно від їхнього політичного забарвлення і прихованих політичних чи комерційних інтересів, які спрямовані на припинення існуючих митних схем і покарання їхніх організаторів. Якщо лиш це не залишиться гаслами, деклараціями, гучним піаром. І реально буде справа доведена до логічного завершення.

МИТНА ПОЛІТИКА ГРОЙСМАНА – ІМІТАЦІЯ БОРОТЬБИ З КОНТРАБАНДОЮ

-Коли Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зайняв свій пост, майже одразу оголосив таку амбіційну програму “Чорні сотні”. Тобто, створення комбінованих з різних силових структур летючих загонів. І Гройсман неодноразово казав, яку височенну ефективність мають ці “Чорні сотні”. Як насправді?

-У жовтні 2017 року я направила депутатський запит про ефективність роботи цих підрозділів, знаних у народі як “чорні сотні”. Мінфін дав мені таку офіційну відповідь. З жовтня 2016 року по червень 2017 року цими “чорними сотнями” було дано 1333 доручення, 659 з яких були ефективними. За результатами вжитих заходів ініційовано складання 769 протоколів про порушення митних правил. У справах про порушення митних правил, заведених за ініціативи мобільних груп, тимчасово вилучено товарів на загальну суму 84,6 мільйона гривень, за результатами яких донараховано митних платежів на суму 59,9 мільйонів гривень. Вартість товарів, арештованих в рамках кримінальних проваджень, становить 186,5 мільйонів гривень. Якщо узагальнено: нарахували 60 мільйонів гривень штрафних санкцій. Основне питання мого запиту, скільки ж коштів реально стягнуто в бюджет? Про це у відповіді нічого немає. А в бюджет, мабуть, надійшло нуль. Якщо вже самі урядовці говорять про те, що державний бюджет втрачає 4 млрд доларів щороку від схем на митниці, то ефективність мобільних груп у розмірі 60 нарахованих, але не стягнутих мільйонів гривень, наближається до нуля.

-Це провал.

-Тому, мабуть, цей підрозділ і було ліквідовано по-тихому.

-Прем’єр дуже гучно оголосив, що для боротьби з контрабандою буде залучена поліція. Чи здатна поліція змінити цю ситуацію?

-Мені смішно це чути. Чесно скажу вам, що я вірю в добрі наміри Прем’єр-міністра України справді прибрати схеми з митниці. Але, на жаль, він ці добрі наміри реалізує неправильними способами. Чи буде поліція ефективно боротися із схемами на митниці, коли в тій табличці, яку я вам на початку зачитала, є стрічка МВС – та розмір корупційної частки. То як бджоли будуть боротися проти меду?

-Тут, у принципі, виникає така версія, що просто Прем’єр, у якого зараз гострий конфлікт з Президентом Порошенком, вирішив для боротьби із впливом СБУ, який зараз є основним, протиставити впливу СБУ і впливу Президента свій вплив у вигляді МВС. Можна так сказати?

-Давайте зробимо такий політичний екскурс. Останній рік-півтора ми спостерігали за тим, як Прем’єр-міністр України, скажімо так, балансував між однією великою політичною силою, яка його на цю посаду привела, і “Народним фронтом”. І це призвело до того, що наразі він більшою мірою спирається на “Народний фронт”. Бо в Україні унікальна ситуація: Премєр-міністр не має в парламенті власної політичної сили, яка забезпечує впровадження урядової політики.

-Які результати митної політики Гройсмана?

-Державна фіскальна служба звітує, що за липень 2018 року до бюджету надійшло на 3,7 мільярда гривень більше митних платежів, ніж за липень 2017 року. Тобто, порівнюють липень 2018 з липнем 2017. Резюмується, що це стало можливим завдяки шаленому наступу на контрабанду та залученню поліції до боротьби з нею. Ми вирішили подивитися, з чого складається ця цифра. Імпорт товарів в Україну зріс до відповідного періоду 2017 року на 15,3%. Водночас, додаткові надходження, озвучені ДФС, в розмірі 3,7 млрд гривень відповідають збільшеню митних платежів за той самий період на 14,2%. Виходить, що митні платежі від імпорту зростають повільніше, ніж сам імпорт.

Щоб упередити питання від опонентів, що це зростання імпорту і є наслідком боротьби із контрабандою, треба подивитися уважно на товари, імпорт яких зростав у 2017–2018 роках. Товари, які більш за все збільшували імпорт за 5 місяців 2018 року – це алкогольні, безалкогольні напої і оцет, фармацевтична продукція, органічні хімічні сполуки, пластмаси, полімерні матеріали. А в 2017 році це паливо, мінеральні добрива, нафта і продукти перегонки, засоби наземного транспорту, окрім залізничного. Наведене означає, що зростання імпорту у перші півроку 2018 року точно відбулося не за рахунок товарів широкого вжитку, які традиційно відносяться до найбільш ризиково-контрабандних. Ними є одяг, взуття, побутова хімія, тканини, іграшки тощо. Імпорт цих товарів істотно не зростав у 2018 році. Тобто, не вони забезпечили зростання імпорту. Ідемо далі. Курс долара в липні 2017 року був 25,95 грн за долар, а у липні 2018 року — 26,39 грн за долар. Це означає, що на голову влади з неба впало 440 мільйонів додаткових митних платежів. Виключно від зростання курсу долара, а не від боротьби з чимось. Тепер цікава арифметика. Якщо від прозвітованих 3,7 мільярда відняти 440 мільйонів від зростання курсу, то вийде, що від зростання імпорту бюджет отримав плюс-мінус 3,3 мільярда. А це вже 12,7 % зростання імпорту порівняно з минулим роком, при тому, що статистика зростання імпорту — 15,3%. Тобто, у наших чиновників навіть тут арифметика не сходиться.

-Вибачте, тут не можу погодитись з такою логікою. Тому що треба порівнювати все ж таки ціннісну вартість імпортованих товарів або якусь групу товарів, по яких можна дати порівняльні ціни. Якщо змінюється кон’юнктура, то може змінюватись і структура імпорту, і це природно.

-Імпорт товарів широкого вжитку в перші півроку 2018 року істотно не зростав. Поки що відчутних результатів від урядової боротьби державний бюджет не зазнав.

Тетяна Острікова: Правоохоронні органи потрібно усунути від процесу розмитнення звичайних товарів 02

-Тобто, посилення боротьби з контрабандою спрямоване на контроль товарів широкого вжитку, не призвело до збільшення платежів?

-На мою думку, не призвело. Вище я Вам це довела розрахунками, а також можу довести дослідним шляхом. Нещодавно я пішла в магазини, які торгують технікою у Києві. Беру гіроскутер. Перевертаю його. Написано на ньому: для використання в Китаї, тобто не призначено для ринку України. Хочу його купити. Мені дають товарний чек від фізичної особи СПД, хоча це великий магазин великої мережі. Я кажу: вибачте, це складний електротехнічний прилад. Згідно з вимогами Податкового кодексу продаж таких товарів має супроводжуватися видачею фіскального чека. Продавців це вводить в ступор. Півгодини ніхто не може мені пробити фіскальний чек.

-Вибачте, ви в податкову заяву про злочин подавали щодо цього?

-З цього приводу я можу вам порадити… Таку заяву подавав у податкову та в поліцію ваш колега – журналіст “1+1” Євген Плінський, який мав подібну ситуацію в одній з торговельних мереж – я не буду називати її назву, адже з мого боку це некоректно. Все це завершилося нічим, отримав якісь відписки, а мережа і надалі продовжує працювати по такій схемі.

-Ну, сюжет Плінського відомий. Про магазини “Цитрус”.

-Я не про сюжет Плінського, я вам навела приклад про себе. Прийшла в магазин, взяла гіроскутер, не призначений для розповсюдження на ринку України. Він підпадає під дію низки технічних регламентів (частоти випромінювання, електротехнічна сумісність тощо), і не будучи призначеним для ринку України, не міг пройти дозвільні процедури в Україні, а відповідно і не міг би бути розмитнений. Це означає, що він ввезений поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Тобто, в народі це називається “в чорну”, контрабандно. Другою ймовірною ознакою того, що товар може бути не зовсім легальним, є те, що при його продажу в такій великій мережі не хочуть видавати споживачу фіскальний чек. Адже у разі його видачі, інформація про реалізацію конкретного приладу надходить на сервер ДФС і може бути предметом подальшої перевірки. Ці дві обставини в сукупності дають мені, як споживачу, підстави сумніватися, що товар офіційно імпортований в Україну, що він відповідає вимогам технічних регламентів для безпеки людини, і при його імпорті сплачені всі належні митні платежі.

-Скажіть, а це всі великі мережі та інтернет-магазини, які торгують технікою, таке роблять, як та структура, про яку зробив репортаж Плінський?

-Я не можу говорити про всі, але певні мережі техніки та електроніки торгують від юридичної особи з видачею фіскального чеку, а є й інші приклади. Натомість, відповідно до вимог, Податкового кодексу, і закону про касові апарати – про РРО, складні електротехнічні вироби повинні реалізовуватися з видачею фіскального чеку. До прикладу, є велика інтернет-платформа. Ми з командою помічників кілька разів замовляли в ній електротовари для роботи приймальні народного депутата на адресу, за якою розташований Комітет податкової та митної політики ВР. І навіть доставка товару (чайник, обігрівач) за адресою такої поважної державної інституції здійснювалась з товарним чеком від спд-фізичної особи, хоча це величезний відомий бренд.

Чому? Тому що вони є ризиково контрабандні, ризикові до незаконного ввезення, дорогі самі по собі, електротехнічні, можуть спричинити шкоду здоров’ю споживача. Є велика інтернет-платформа, спонсор центральних телеканалів. Ми кілька разів замовляли щось сюди в комітет, і вони знають, що доставляють товар в комітет податкової та митної політики. Це були чайник, зарядний пристрій, power bank, вентилятор. Всі вони приходять брендовані цим магазином, але від СПД, і видають чек товарний, чек не фіскальний.

-Тобто, комітет податкової і митної політики купує товар без законного фіскального чеку? Я так розумію, судячи з реклами на телеканалах, йдеться про мережу, яка постачає вам сюди товари без фіскального чеку?

-Я би не хотіла казати про назви компаній. Комітет держава ж не всім забезпечує, що тут потрібно. Але я не можу допустити, щоб мої помічники мерзли взимку. Ми купили обігрівач. Ми офіційно – я свої особисті чи помічники свої особисті кошти платимо.

-Сплачуєте порушнику податкового законодавства?

-Вони не дають фіскальний чек, і цим порушують вимоги Податкового кодексу. Але це побічно може свідчити про те, що вони не хочуть давати фіскальний чек, тому що цей товар у них трошки не білий.

-Бачите, тепер Гройсман почитає інтерв’ю і скаже: саме тому у нас нема зростання, що “Самопоміч” сидить, критикує в комітеті. А її депутати у комітеті профільному, який має владнати цю проблему, купляють товар без фіскального чеку та сприяють ухилянню від сплати податків. То що ви хочете від уряду? – скаже Гройсман, читаючи наше інтерв’ю.

-Я переконана, що ви також купуєте товари в магазинах або в інтернет-магазинах, і коли вам їх мають доставити з фіскальним чеком, а доставляють з товарним чеком, я навряд чи думаю, що ви від них відмовляєтеся. Давайте розберемо ситуацію по кістках, бо ви за якісь чіпляєтеся речі, яких немає. Коли ви замовляєте товар в мережі електроніки…

-“Розетка”, “Цитрус”…

-Неважливо. Не будемо говорити про бренди та найменування… Я всіх підприємців поважаю. Але іноді хотілось би декого скорегувати, щоб вони більше працювали легально. Тому коли ви замовляєте дистанційно і замовляєте доставку, ви не можете вплинути на те, щоб товар до вас прийшов з фіскальним чеком. Розумієте? Немає на жодному сайті такої опції, де ви можете зазначити, що “я вимагаю фіскальний чек”. І тому вам в переважній більшості випадків – принаймні, з мого споживацього досвіду – привозять з інтернет-магазинів товари без фіскального чеку. Або, наприклад, от візьмемо айфон. По продукції “Епл” можна чітко зрозуміти, чи призначена вона для ринку України. Ну, там є певна транслітерація ззаду, певні позначення. Якщо вона не призначена для ринку України, вона просто не могла в Україну потрапити. Відповідно, інтернет-магазини, скажімо, які займаються тільки продукцією “Епл”, вам взагалі ніякого чеку не привезуть: ні товарного, ні фіскального. Бо це абсолютно чорний товар.

-Тепер читачі, усі споживачі дізнаються, що не можна купляти товари без фіскального чека, це порушення. Сподіваюсь, що заяви про це зроблять усі депутати податкового комітету, бо це порушує кодекс.

-Українці не порушують. Порушують ті, хто не видає фіскальний чек там, де згідно з законом мали би видавати. Також, зауважу, що про встановлені факти порушеннь Податкового кодексу мають говорити результати податкових перевірок, а не ми з Вами, бо нам так здалося.

ПОЗИТИВ ВІД ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ГРОЙСМАНА – МІНІМІЗАТОРИ ПОВНІСТЮ ЗУПИНИЛИ РОБОТУ

-Давайте повернемось до Гройсмана, який не може ніяк платежі підняти. Після того, як два роки не було керівника митниці, заступника по митниці в ДФС, і був постійно виконуючий обов’язки. Зараз нарешті призначений керівник митниці, як його представили. Чи знаєте ви щось про цю людину? Чи є якесь бачення? Чи спілкувався він якось з комітетом?

-Я вважаю, що це ноу-хау чинного уряду: в.о. міністра охорони здоров’я, в.о. міністра фінансів, в.о. Голови ДФС, в.о. голови Фонду державного майна. Я могла зрозуміти ситуацію з виконуючим обов’язки Голови ДФС у той період, коли колишній голова ДФС пан Насіров був відсторонений від посади в кримінальному провадженні, і уряд не мав розуміння, чи треба його кінцево звільняти, чи ні. Я розуміла, що на якийсь короткий період – два, три місяці може бути в.о. голови ДФС. Але потім уряд Насірова звільнив. Виникає питання: чому ж вони не проводять конкурс на посаду Голови? Далі. В нас тривалий час в.о. Голови ДФС фактично сидів на двох стільцях, відповідаючи і за митний, і за податковий напрямки, що є нонсенсом. За тієї кількості документів, в яку треба вникати перед тим, як підписати, за тієї кількості проблем, яка є в податковій системі, ефективне виконання цих функцій однією людиною, навіть суперменом, неможливе. Тому я постійно звертала увагу уряду, що вони зайняли політику колективної безвідповідальності. В результаті уряд якось викривлено зрозумів мої заклики до проведення конкурсу на посаду голови ДФС, конкурсу на посаду заступника голови ДФС з митного напрямку та на посади керівників митниць, де також в більшості є виконуючі обов’язків. Замість оголошення конкурсів та їх проведення, уряд призначив колишнього очільника Волинської митниці пана Кривицького, виконуючим обов’язки заступника голови ДФС. Віднедавна у нас виконуючий обов’язки заступника виконуючого обов’язки голови ДФС при виконуючому обов’язки міністра фінансів. Це все, що треба знати про кадрову митну політику в Україні.

-Небажання призначати професіоналів, лідерів, і здійснювати реалізацію стратегії, бажання в ручному режимі керувати.

-Так. Але в ваших словах є одне зайве слово. Ви сказали “небажання призначати”. А тут треба говорити не про призначення, а про обрання на конкурсі. Для чого ж ми приймали закон про державну службу? Для чого так гучно говорили та прописували в Коаліційній угоді, що маємо оновити державну службу, створити умови, за яких прийдуть нові люди, можливо фахівці з приватного сектору, кому раніше був закритий вхід в цю державну службу. Для чого ж ми це усе говорили, голосували за Закон про державну службу, прописували конкурсні процедури, щоб тепер уряд, фактично, читай, одноосібно Прем’єр-міністр призначав виконуючих обов’язки на невизначений у часі строк?

Я, з одного боку, розумію Прем’єр-міністра, так, знаєте, по-людськи. Він відповідальний за бюджет і за виконання зобов’язань держави перед пенсіонерами, лікарями, вчителями та іншими верствами населення, за фінансування всіх суспільних потреб та функцій держави. І тому він хоче мати якийсь важіль впливу на доходи бюджету. Оскільки він не має своєї політичної сили в парламенті, на яку він може спертися для ухвалення необхідних законодавчих актів, то він вирішив, так би мовити, монополізувати ДФС, яка сьогодні адмініструє податки та ЄСВ.

-І, як ви сказали, роздати лояльним політичним силам для того, щоб вони його не скинули з посади.

-Це всі платники податків можуть спостерігати при голосуванні за бюджет. Але, певний позитив ми побачили від поліцейського експерименту Уряду на митниці.

Всім митницям на початку цього експерименту дали вказівку не оформлювати товари за митною вартістю нижче так званих “профілів ризику”. Ще в травні-червні так званим “модним” фірмам, великим площадкам мінімізаторів дозволяли оформлюватися не за справжньою митною вартістю, а за митною вартістю мінус 30–40% від ризиків. І це ім дозволялось, ясна річ, що не за красиві очі. Зараз дали вказівку щодо заборони таких речей за рідкими виключеннями. Тобто, всім дали вказівку оформлювати за митною вартістю, не нижче так званих профілів ризику. Але ж при цьому ніхто не скасовував можливості для махінацій з вагою контейнера з товаром і з кодом товара по УКТЗЕД.

ЗАКОНОПРОЕКТ 7010 ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ МИТНИЦІ

-На ваш погляд, які треба провести першочергові структурні зміни? І якою має бути заробітна платня простого інспектора, який стоїть і приймає вантажі?

-Переконана, що системні зміни почати треба з відбудови сильної митної адміністрації. Треба визначитись, які першочергові функціі та завдання повинна виконувати митниця в Україні, особливо в період окупації частини наших територій ворогом: фіскальну – тобто, стягнення митних платежів чи все ж таки безпекову. Якщо безпекову – то, значить, цих митників, які стоять на фронтлайні, треба наділяти десь, можливо, навіть правоохоронними функціями.

-Як це у багатьох інших країнах, де митниця має право на оперативно-розшукову діяльність, і не залежить таким чином від інших правоохоронних органів.

-Як це у багатьох інших країнах світу. Абсолютно правильно. Треба їм давати повноваження відповідні. Але тоді треба з них і питати. Ви поставили питання про зарплату. Думаю, що якщо просто взяти і підняти митникам зарплату на кілька тисяч гривень сьогодні, це не стане суттєвим антикорупціогенним фактором і не убезпечить їх від щоденної корупції.

-Безумовно. Але це дозволить іншим людям, які туди хотіли б прийти на роботу, отримати гідні умови праці. Бо, наскільки я пам’ятаю, в минулому році середня зарплата інспектора простого була 4000 гривень.

-Приблизно, залежно від посади, оклад становить 4-5 тисяч гривень. Як мені відомо, митник у Польщі отримує близько 1000 євро. І для Європи це невеликі гроші. Ми іноді читаємо в ЗМІ, що угорських або словацьких митників затримали, бо вони були втягнуті в контрабанду цигарок. Тобто, ми повинні розуміти, що ніколи не прийдемо до того, що контрабанди взагалі не буде. Саме лише підняття заробітної плати без системних змін в правоохоронній системі, в судах, без структурних змін в організації роботи митної адміністрації, не може призвести до бажаного результату, адже не можливо побороти корупцію в окремо взятій державні інституції.

-Розкажіть про законопроект 7010, авторами якого є Ніна Южаніна, Голова комітету разом з вами.

-Законопроект комплексний і передбачає зміни в різних сферах. Наприклад, частково виконується наше зобов’язання по Угоді про Асоціацію щодо імплементації Конвенції про спільний режим транзиту товарів. Це те, що ми вже прострочили і що від нас вимагає Європейський Союз. Спільний режим транзиту товарів — це означає, що в України та Європейського Союзу буде спільна система. І ми будемо бачити, як транзит іде Європейським Союзом, а потім заїжджає в нашу країну, і навпаки. Це фактично означає обмін інформацією. І це спільна ІТ-система. Це вже до процесу автоматизації.

По-друге, там закладаються підвалини для того, щоб в нас не було регіональних профілів ризику, зокрема по критерію ціни. Тобто, щоб не можна було в Одесі тканини оформлювати по 3,75 долара, а в Києві по 3,3. Тобто, там такі речі усуваються.

Революційність цього законопроекту в тому, що він забезпечує взаємодію між декларантом та митницею і іншими суміжними контролюючими органами виключно в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”. Будь-який державний орган, який видає той чи інший дозвільний документ від Національного банку до Служби безпеки, від екологів до фітосанітарів буде зобов’язаний внести цей документ в електронній формі в Єдиний державний портал “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”. Не зробити цього він не може. Підприємець як імпортер, так і експортер, вже не повинен цей документ копіювати, сканувати, комусь відправляти і приєднувати до митної декларації. Тобто, ми реалізуємо принцип: якщо держава видала якийсь дозвільний документ, вона має володіти інформацією про нього і не має цю інформацію ще раз запитувати чи витребовувати у підприємця. Це все прописано в законопроекті, який було ухвалено Верховною Радою, як закон. Але, як завжди це водиться в добрих традиціях українського парламенту, в добрий законопроект закрались лобістські норми, не пов’язані ані з митницею, ані з Єдиним вікном, та які стосуються державних дотацій на вагони для перевезення зерна. Через ці норми в доброму законопроекті Президент його заветував. Точніше, надав Верховній Раді пропозиції підтримати законопроект за виключенням цих норм про дотації на вагони для перевезення зерна. І я маю попередню домовленість з колегами із уряду, із Комітету, що ми будемо цей закон з пропозиціями Президента ставити на розгляд одним із перших питань прийдешньої сесіі у вересні.

Тетяна Острікова: Правоохоронні органи потрібно усунути від процесу розмитнення звичайних товарів 03

-Цікаво, що ви об’єктивно оцінюєте все ж таки певні позитивні дії влади.

-А це не влади дії. Це законопроект, поданий народними депутатами Кришиним, Южаніною та Остріковою.

А влада у вигляді Кабінету міністрів включила цей законопроект у Топ-35 пріоритетів уряду. І тут якраз це успішний приклад, коли, перебуваючи в опозиції, якщо ти в опозиції до влади, а не в опозиції до держави, то ти завжди будеш працювати і підтримувати добрі для людей ініціативи.

-Нещодавно, співробітник Міністерства фінансів Олександр Москаленко написав, що Україна обійняла третє місце серед країн пострадянського простору за рейтингом LPI – індексом логістичної ефективності, просунувшись вгору на 14 позицій. І за показником “митниця” – на 47 позицій. Він пише, що це демонстрація ефективності Єдиного вікна. І каже, що ми чекаємо на закон 7010. Як ви вважаєте, чи можна дійсно сказати, що уряд зробив ефективний крок?

-Чи потрібно Єдине вікно? Потрібно! Але для цього потрібні зміни в закон, які якраз і вносяться законопроектом 7010, про який ми з вами щойно говорили, а не урядова постанова. В умовах відсутності змін до закону, як це уряд чинний часто любить робити, вони прийняли постанову щодо Єдиного вікна і вносили до неї зміни, зобов’язавши всіх з певного числа працювати тільки через Єдине вікно в обов’язковому порядку.Однак не всі суміжні до митного оформлення товарів служби (екологи, ветеринари, фітосанітари тощо) готові до такої роботи без внесення змін до їх профільних законів.

Тобто, митниця якраз спрацювала і айтішники, які займаються митним напрямком, якраз спрацювали добре. Вони оперативно, на собі, на своєму людському факторі, витягнули роботу цієї системи, Єдиного вікна саме в митниці. Але митниця не може впливати на роботу суміжників, які дотичні до процесу митного оформлення.

Згідно з новим законом в пункті пропуску залишаються тільки митник та прикордонник.

-Два штампи – і поїхали?

-Штампів більше не буде. Єдине вікно – це електрона система, де всі учасники взаємодіють через комп’ютер з використанням свого електронного цифрового підпису.

-Чи можна буде за новим законопроектом тримати знову тижнями машини?

-Ні. По-перше, всім учасникам процесу митного оформлення та дозвільно-контролюючим органам встановлюються часові обмеження на вчинення дій в межах їх компетенції чи прийняття рішень. Якщо відводиться певна кількість годин для того, щоб контролер поставив в системі відмітку, що він би хотів відібрати, наприклад, зразки проб, або більш поглиблений огляд здійснити, то він має зробити це протягом певного визначеного часу. По-друге, цю відмітку такий контролер ставить, підписавши її конкретно своїм цифровим підписом. Це означає чітку ідентифікацію посадової особи і час ухвалення нею рішення. І далі все по годинах розписано. Поставив відмітку, в тебе є кілька годин на виконання цих дій. Не зробив чи не встиг – вантаж вважається випущеним.

Будемо просити голову Верховної Ради винести закон про Єдине вікно на митниці одним з перших питань на розгляд парламенту. На відкритті та початку сесіі зажди є велика явка колег, щоб ми могли підтримати ухвалений закон без зайвих норм і зробити процес випуску товарів у вільний обіг швидким, простим та некорупційним.

Юрій Бутусов, “Цензор.НЕТ”